Украинская таможня в действии

Таможенный кодекс Украины, таможенный лимит, таможенные пошлины, запрещенные товары к пересылке.

Одним из этапов покупки товаров в зарубежных интернет магазинах является пересылка и прохождение посылкой таможни. Эта тема позволит ознакомиться с основными нюансами этого вопроса.

Основное положение: Обложению таможенной пошлиной не подлежат товары до 150 евро в одном грузе экспресс-перевозчика от одного отправителя.
Стаття 234. Оподаткування митними платежами товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях

Товари (за винятком підакцизних), що переміщуються (пересилаються) на адресу одного одержувача (юридичної або фізичної особи) в одній депеші* від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача (юридичної або фізичної особи) в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, якщо їх сумарна фактурна вартість не перевищує еквівалент 150 євро, не є об’єктом оподаткування митними платежами.

*Депеша - мішок або декілька мішків з письмовою кореспонденцією, поштою у великих кількостях, дрібними пакетами, відправленнями з оголошеною цінністю, посилками (або групою посилок, не запакованих у поштову тару), що відправляється водночас з місця міжнародного поштового обміну однієї країни до відповідного місця міжнародного поштового обміну іншої країни за однією посилковою картою СР 86 або СР 87 або письмовою картою CN 31, CN 32.

Если стоимость груза больше 150 евро получатель оплачивает пошлину в размере 10% от стоимости + 20% НДС.
На некоторые группы товаров также действует акцизный сбор.

Формула розрахунку митних платежів:

Якщо заказ вартує 200 євро:
Мито (200 € - 150 €) * 10% = 5 €
НДС (200 € - 150 € + 5 €) * 20% = 11 €
Загалом до сплати 11 € + 5 € = 16 €

Загальна сумма розмитнення 32%:
(200-150)*32% = 16 Євро

Скрытый текст: Общие вопросы о таможенном оформлении

Все товары, которые доставляются курьерскими службами, подлежат таможенному оформлению. Не стоит так же забывать, что в таможенную стоимость могут включить и стоимость пересылки, особенно если она указана на самой посылке.
Чтобы не усложнять процедуру получения международной посылки, указывайте адрес физического лица как получателя. В случае, если будет указан юридический адрес, посылку могут рассмотреть как коммерческий груз, и подход к нему будет другой.
Всегда старайтесь получить информацию о номере, присвоенном вашей посылке (трекинг), чтобы иметь возможность отслеживать её перемещение.
Не заказывайте большого количества одинаковых вещей. Это может быть классифицировано как попытка провоза товарной партии, что может привести к конфискации. Оптовая партия начинается примерно от 5 единиц. Надо сказать, что границы определения товарной партии размыты: допустим, 6 одинаковых флешек – не обязательно товарная партия. А вот 6 ноутбуков – уже вполне.
Если вы покупаете товар, чья стоимость может быть оценена двояко, сохраняйте скриншоты подтверждений переводов, инвойсов, вообще всего, что может подтвердить стоимость вещи. Что имеется ввиду? Допустим, вы покупаете нерабочий iPhone на аукционе за 100 долларов, продавец его отправляет, указав таможенную стоимость – 100 долларов США. У таможни же, при досмотре, могут возникнуть сомнения, что этот товар действительно стоит столько, сколько указано. В этом случае, они могут вызвать вас в таможню для разъяснений.

За правильную организацию обработки и направление международной почты отвечают руководители объектов почтовой связи.
В соответствии с правилами почтовой связи операторы почтовой связи несут материальную ответственность перед отправителями (получателями) за потерю, кражу, повреждение посылок. К их компетенции принадлежат также распоряжения посылками, не пропущенными согласно законодательству Украины и информирование отправителей о причинах их возвращений.
Заявления физических и юридических лиц рассматриваются в порядке, установленном законодательством Украины:
а) относительно материальных претензий, порядка и сроков прохождения международных отправлений, – операторами почтовой связи;
б) относительно начисленных таможенных платежей и задержанных или изъятых таможней предметов – таможенными органами.

Сроки оформления международных почтовых отправлений

• для отправлений международной ускоренной почты (EMS) с товарными вложениями – 2 суток, для письменной корреспонденции – 12 часов;
• для других международных почтовых отправлений с товарными вложениями – 5 суток, для письменной корреспонденции – 48 часов.

В случае увеличения объемов поступлений МПО этот срок может быть увеличен до 10 суток.
Таможенное оформление отправлений международной ускоренной почты (EMS) осуществляется в первую очередь.

Что делать, если посылка задержана таможней

FAQ:

Укрпошта - імпорт в Україну (мито, оплата)
Что делать, если несколько посылок (отправленных для разных получателей) объединяют в одну депешу по плательщику.
Чи включається до митної вартості ціна пересилки (фрахту) і страхування?
Формула расчета таможенных сборов и налога при превышении таможенного лимита
Товары, запрещённые к перемещению в международных посылках
Ввоз мобильных телефонов, ноутбуков, радиоэлектроники
Ввезення продуктів харчування
Інтелектуальна власність
Добавляется ли стоимость доставки при расчете суммы беспошлинного лимита?
Жалоба на действия таможни

Полезные ссылки:

• Митний кодекс України
• Положення про митний контроль та митне оформлення міжнародних поштових відправлень
• ВСЕСВІТНЯ ПОШТОВА КОНВЕНЦІЯ
  
• Правила заповнення декларації митної вартості
• МОЗ: роз'яснення щодо дієтичних добавок та харчових продуктів
• Про внесення змін до Митного кодексу України
• Про затвердження Порядку справляння митних платежів
• Державна фіскальна служба України

 

У посилках на кордоні з Львівщиною виявили понад 5 кг сушених мухоморів

На пункті пропуску «Шегині–Медика» на кордоні з Львівщиною польські митники спільно з прикордонниками виявили понад 5 кілограмів сушених мухоморів. Гриби були запаковані у кілька поліетиленових пакетів та прямували з України до країн Балтії у складі двох поштових відправлень.


За інформацією польської сторони, під час перевірки транспортного засобу, що перевозив посилки, до огляду залучили службового собаку, тренованого на виявлення заборонених або потенційно небезпечних речовин. Саме він і допоміг звернути увагу на відправлення.

Під час детальнішого огляду митники вилучили вміст посилок. Попередньо йдеться про сушені гриби з родини мухоморових, які можуть містити психоактивні речовини. Для точного визначення їх складу зразки передали на лабораторну експертизу.

Правоохоронці встановлюють усі обставини транспортування та походження відправлень.

 

Митників перевірять на доброчесність і компетентність: Держмитслужба запускає масштабну атестацію своїх працівників

Державна митна служба України (ДМСУ) розпочинає процес атестації посадових осіб митних органів ‒ обов’язкову одноразову комплексну перевірку кожного працівника для оцінки відповідності займаній посаді та антикорупційним стандартам європейського рівня в межах реформи митниці.

Про це повідомляє пресслужба відомства.

До 13 липня планується створити атестаційні комісії. Для забезпечення прозорості та об’єктивності до їх складу залучать представників міжнародних організацій, що має гарантувати дотримання європейських стандартів оцінювання.

Етапи перевірки та строки проведення
Практичний етап атестації орієнтовно розпочнеться у вересні цього року та включатиме:

• тестування на знання законодавства України;
• тестування на загальні здібності;
• співбесіди з учасниками атестації для оцінки їх доброчесності та професійної компетентності.

Граничні строки
Законом встановлено такі граничні строки проведення атестації з дня призначення на посаду голови Держмитслужби:

• 18 місяців ‒ для першої черги: заступники керівника Держмитслужби, керівники підрозділів центрального апарату та їх заступники, керівники митних органів та їх заступники.
• 36 місяців ‒ для другої черги: інші посадові особи митних органів.

Сколько их было, этих переаттестаций - и митников, и ментов и налоговиков, толку ожидаемо - нуль.

 

StrongUA, Что скажете про дистрибьюторские компании ASBIS и «Юг-Контракт» — реально ли они всё так чисто импортируют, без чёрных и серых схем?

 

Napoleon, асбис реально белый импорт, да все их знают, с ними в принципе наверное почти все ТОВ работают кто по технике, ну и яблочной в часности, причем это контора интернациональная в Польше есть, но там они вообще не монополисты.

 

Ви читали останні новини? Вони хочуть зробити подвійний податок!!! 20% при покупці + мито хто-зна скільки... Оце так докотилися потужно на повну...

 

Как долбаебы из таможни экспертизу делают

Немного матчасти:
1. Эксперт перед проведением исследования всегда предупреждается об уголовной ответсвенности за заведемо неправдивый вывод.
Это основа основ, в любом экспертном учреждении об этом прекрасно знают, и любой составитель протоколов
направляющий материалы на экспертизу естесвенно тоже.
2. Запрещено таможенным законодательством делать оценку таможенной стоимости по ценам товара в импортируемой стране.
Это следует отсюда -
Статья VII ГАТТ и Соглашение ВТО по таможенной оценке, где прямо сказано:
«Таможенная стоимость не должна основываться на стоимости товаров на внутреннем рынке страны-импортера».
Это — первоисточник запрета.

отсюда -
Ст. 60 МКУ,
«…берется стоимость операции с подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну…»
То есть: таможня может использовать только цены аналогичных товаров, которые также ввозились в Украину, а не цены в магазинах Украины.

Читаю решение суда, оно не окончательное, но уже понятно, что там не в пользу таможни оно будет -

Скрытый текст: У Х В А Л А

про зупинення провадження

та призначення експертизи

03.04.2025 м. Львів

Галицький районний суд м. Львова

у складі:

головуючої судді Павлюк О. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Гнаткович В. С.,

представника відповідача Сліпенка С. В. (у режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові клопотання представника позивача адвоката Васечка Юрія Андрійовича про призначення судової товарознавчої експертизи, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби України про зміну постанови у справі про порушення митних правил.

Представник позивача разом зі вказаною позовною заявою подав клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи.

Зазначив, що у справі про адміністративне правопорушення наявнийвисновок експерта від 07.01.2025 №1420003400-0008, проведений спеціалістами спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмит служби, однак з визначеною вартістю вилученого товару не погоджуються.

Вважає, що вказаний висновок не може братися в основу постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення стягнення з таких підстав.

Згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видом основної економічної діяльності Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України є державне управління загального характеру, до якого, відповідно до Коду КВЕД 84.11, не відноситься діяльність щодо проведення експертиз.

У висновку №1420003400-0008 експерт обмежився визначенням способу проведення дослідження як «товарознавчий», не зазначивши конкретного покликання на методи проведення такого дослідження. При цьому, експерт не зазначив, які саме стандарти та технічні умови до вказаного виду товару він використовував, не вказав на надані відомості з митних баз Держмитслужби щодо подібних (аналогічних) товарів, які імпортуються в Україну. Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що вилучений у справі товар ввозився з-за кордону в Україну, проте, яка інформація використовувалась для визначення вартості товару висновок №1420003400-0008 не містить, а саме експерт не надав належного обґрунтування того, що товар придбано на території іншої країни.

Також, експерт у дослідницькій частині висновку №1420003400-0008 зазначив, що цінову інформацію вилученого товару він взяв із Інтернет-сайтів, однак експерт використав сайти України, а саме: COMFY.UA, KTC.UA, на яких ціни на товар враховують ПДВ, митні платежі. Тобто, експерт не врахував, що такий товар придбався на території США на сайті AMAZON.COM. Фактично експерт СЛЕД не врахував положення статті 49 Митного кодексу України, яка визначає основою декларування фактурну вартість товару, а не вартість товару на внутрішньому ринку.

Експерт обмежився покликанням на номер свідоцтва, виданого ЕКК Державної митної служби, не вказавши, інформацію про стаж, освітньо-кваліфікаційний рівень, що викликає у позивача обґрунтовані сумніви щодо точності та повноти результатів, викладених у висновку.

Окрім цього, експерт не попереджений про кримінальну відповідальність у порядку ст.384, 385 КК України, а отже не несе кримінальну відповідальність за наслідком свої дій, а відтак даний висновок не може лягати в основу обвинувачення та накладення стягнення у виді штрафу.

Враховуючи наведене, просить клопотання задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, скерував до суду заяву, у якому просив проводити розгляд клопотання у його відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення клопотання про призначення експертизи заперечив, оскільки вважає, що наявний у матеріалах справи про адміністративне правопорушення висновок відповідає всім вимогам чинного законодавства та є належним доказом у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до ч. 3 ст. 102 КАС України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну (ч. 5 ст. 102 КАС України).

Суд, заслухавши думку учасників, перевіривши матеріали справи, вважає, що клопотання підлягає до задоволення. Для об`єктивного та всебічного розгляду справи необхідні спеціальні пізнання та висновок експерта.

Позивач погоджується нести витрати, пов`язані з проведенням експертизи.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 236 КАС України, у разі призначення судом експертизи суд має право зупинити провадження у справі до одержання її результатів.

З урахування того, що для проведення експертизи необхідний значний проміжок часу, на час проведення експертизи провадження у справі необхідно зупинити до отримання результатів експертизи.

Керуючись ст. 102, 103, 229, 236, 241, 248, 256 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання представника позивача адвоката Васечка Юрія Андрійовича про призначення судової товарознавчої експертизи - задовольнити.

2. Призначити у справі судову товарознавчу експертизу на вирішення якої поставити питання: Яка вартість товару, вилученого згідно протоколу про порушення митних правил від 23.12.2024 № 1643/20900/24, при перетині митного кордону України?

3. Проведення експертизи доручити експертам Науково-дослідного експертного криміналістичного центру при ГУМВС України у Львівській області, (79040, м. Львів, вул. Збиральна, 24).

4. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку та відмову від дачі висновку.

5. Витрати на проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 .

6. Направити у розпорядження експертів матеріали адміністративної справи.

7. Зобов`язати Львівську митницю надати доступ експерту для огляду вилучених згідно з протоколом про порушення митних правил Львівської митниці ПМП № 1643/20900/24 від 23.12.2024 товарів.

8.Провадження усправі зупинити до отримання судом висновків експертизи.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Кому лень читать - митники вылучили товар с амазона, и вместо того, чтобы взять цену для штрафа с амазона, взяли ее в нарушение таможенного кодекса - c Комфи.
Эксперт, которого начальник обязан был предупредить об уголовной отвественности за фуфельное заключение, почему то о ней предупрежден не был (и тогда начальника этого СЛЕД нужно подягивать самого под уголовную отвественность за халатность или должностное злоупотребление).

Дальше эксперт, который оценвает стоимость почему-то не знает, что запрещено оценивать по стоимости внутри рынка ( а что он еще должен знать У него там одна работа - оценивать стоимость товара, другой нет).
И что это за эксперд тогда такой , который не знает элементарного? И кто ему и как выдавал тогда лицензию?

На самом деле эксперта можно подтянуть под уголовку и без ознакомления под подпись, просто по другой статье УК - халатность или злоупотребление.

Вот вопрос к новому начальнику-менту митницI - он будет помогать проводить служебное расследование как оно так получилось, а материалы дальше направлять в ДБР и МВД и сажать эксперда и его начальника?
Ведь и эксперт и его начальник прекрасно понимали и знали, что выносят не заключение, а полную лажу, и делали это умышленно, с преступной целью помочь друганам-инспекторам получить результат в виде штрафа.

Причем то, что экспертиза - фуфло, доказано в дальнейшем следующим решением суда.
Больше ниче и не надо - решение суда, незаконная экспертизу и пару формальных допросов и эксперта можно смело отправлять на нары за умышленное преступление.



Кроме того, с таможни (то есть с бюджета, то есть с налогоплательщиков) взыскан моральный ущерб и стоимость экспертизы.
Кто ее будет назад возвращать в бюджет, эту сумму ущерба, которую понес бюджет из-за противовправных действий таможни?
Так понимаю, тот, кто протокол составлял на пару с экспертом.

Таможня продолжает судиться от безысходности, но шансов там нет. И вот когда уже будет решение кассации надо принимать решение и по любителям накрутит результат на ровном месте, и по их помощникам из экспертизы.

 

Скрытый текст: Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2025 року м. Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючої судді Павлюк О. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Гнаткович В. С.,

представника відповідача Хоми Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби України про зміну постанови у справі про порушення митних правил, -

В С Т А Н О В И В :

1. Позиції сторін та учасників справи, заяви, клопотання,інші процесуальні дії у справі

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці Державної митної служби України, у якому просить змінити пункт 2 постанови Львівської митниці Державної митної служби у справі про порушення митних правил № 1643/20900/24 від 25.02.2025 у частині стягнення штрафу та застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 30% вартості товарів предметів порушення митних правил на суму 20379,52 грн.

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що оскаржуваною постановою він визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України та на нього накладений штраф у розмірі 30 відсотків вартості товарів 34048,53 грн. Вказану постанову вважає незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, без урахування всіх фактичних обставин справи. ОСОБА_1 зазначає, що в оскаржуваній постанові вказано, що на підставі висновку СЛЕД Держмитслужби № 1420003400-0008 від 07.01.2025, загальна вартість вилучених предметів в справі про ПМП № 1643/20900/24 становить 113495,10 грн. Однак, позивач вважає, що висновок експертного дослідження є неналежним та недопустимим доказом, оскільки висновком експерта СЛЕД Держмитслужби від №1420003400-0008 від 07.01.2025 встановлена загальна ринкова вартість товару на ринку Україні, вартість вилученого товару визначена шляхом отримання даних з торгівельної мережі Інтернет на митній території України, не врахувавши, що товар переміщувався водієм ОСОБА_1 через митний кордон України і вартість встановлюється на момент перетину митного кордону України. Згідно з витягом з ЄДРПОУ, видом основної економічної діяльності Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України є державне управління загального характеру, до якого, відповідно до Коду КВЕД 84.11, не відноситься діяльність щодо проведення експертиз. Також, ОСОБА_1 зазначає, що матеріали справи не містять доказів, що експерт був повідомлений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. З урахуванням наведеного, вважає, що висновки Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи, яка є підрозділом митного органу, побудовані по суті на припущеннях, що виключає можливість їх застосування як належного та допустимого доказу у цій справі. Тому просить позов задовольнити.

Галицький районний суд м. Львова ухвалою від 12.03.2025 залишив вказану позовну заяву без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 5 днів. Позивач виправив недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

Галицький районний суд м. Львова ухвалою від 17.03.2025 відкрив провадження у справі, справу вирішив розглядати за правилами, встановленими статтею 286 КАС України.

20.03.2025 до суду від представника відповідача Сліпенка С. В. надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 03.04.2025клопотання представника позивача адвоката Васечка Юрія Андрійовича про призначення судової товарознавчої експертизи задоволене. У справі призначена судова товарознавча експертиза, провадження у справі зупинене.

23.05.2025 до суду надійшло клопотання експерта Науково-дослідного експертного криміналістичного центру при ГУМВС України у Львівській області щодо надання додаткових матеріалів.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 26.05.2025 провадження у справі поновлене для розгляду клопотання експерта.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 29.05.2025 клопотання експерта Науково-дослідного експертного криміналістичного центру при ГУМВС України у Львівській області щодо надання додаткових матеріалів задоволене. Суд зобов`язав Львівську митницюДержавної митноїслужби України надати для дослідження експертам Науково-дослідного експертного криміналістичного центру при ГУМВС України у Львівській області на їх вимогу об`єкти (предмети порушення митних правил), зазначені у протоколі №1643/20900/24 від 26.12.2025 з метою проведення огляду. Провадження у справі зупинене.

10.07.2025 до суду надійшов висновок експерта Львівського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №СЕ-19/114-25/10782-ТВ від 02.07.2025 за результатами судової товарознавчої експертизи.

Галицький районний суду м. Львова ухвалою від 15.07.2025 відновив провадження у справі.

21.07.2025 від представника Позивача адвоката Васечка Ю. А. до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої Позивач просить змінити пункт 2 постанови Львівської митниці Державної митної служби у справі про порушення митних правил № 1643/20900/24 від 25.02.2025 у частині стягнення штрафу та застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 30% вартості товарів предметів порушення митних правил на суму 21663,75 грн.

Окрім цього, 21.07.2025 від представника Позивача адвоката Васечка Ю. А. до суду надійшла заява про розподіл судових витрат, відповідно до якої Похивач просить стягнути з Львівської митниці на його користь 8000,00 грн витрат, понесених на правову допомогу.

Позивач чи його представник у судове засідання на розгляд цієї справи не з`явилися, представник Позивача адвокат Васечко Ю. А. 21.07.2025 скерував до суду заяву, у якій просив проводити розгляд справи у їх відсутності. Додатково зазначив, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять такі задовольнити.

Представник відповідача Хома Т. Б. проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні такої відмовити. Окрім цього, заперечив проти заяви Позивача про стягнення витрат на професійну правову допомогу, оскільки вважає таку необґрунтованою.

2. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази, оцінка доводів учасників справи, норми права та мотиви їх застосування та незастосування, висновки суду

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні у справі документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, виходить з таких доводів та мотивів.

Суд встановив, що постановою заступника начальника Львівської митниці Хомутянського В. В. від 04.02.2025 у справі про порушення митних правил №1643/20900/24 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 471 Митного Кодексу України і на останнього накладене стягнення - штраф у розмірі 30% вартості товарів 34048,53 грн (а.с.194-197).

Зі вказаної постанови вбачається, що 26 грудня 2024 року у ході здійснення митного контролю міжнародних поштових відправлень, у зоні митного контролю ММПО СП «Росан» митного поста «Львів поштовий» Львівської митниці, за результатами застосування СУР був проведений митний огляд МПВ за №CV949051055US та виявлені незадекларовані товари, які не відповідають вказаним у товаросупровідних документах митної декларації форми CN23 № CV949051055US, відправником зазначеного МПВ, яке надійшло з США, виступає гр. ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), місце проживання/ перебування: USA, Moo, WILMINGTON, OLD CAPITOL TRAIL 3601/UNIT ( НОМЕР_1 ), отримувачем: ОСОБА_4 , місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 , (380681192142). Згідно з митною декларацією форми CN23 № CV949051055US відправник зазначив, що у міжнародному поштовому відправленні пересилає: косметику для обличчя. Під час огляду міжнародного поштового відправлення посилки CN23 № CV949051055US був виявлений незадекларований товар, а саме: ноутбук з маркуванням MacBook Air A2681, M2/16GB/256GB SSD, Part № MC7U4LL/A Serial No: DW6FTQWVVN, новий в заводській упаковці 1 шт, та Масажер AGE-R Booster Pro, Medicube, AGE-R DEVICE, X0045AR36V, Model Number ME-BPRO новий в заводській упаковці 6 шт. Виявлений товар знаходився у поштовому відправленні без будь-якого приховування. Таким чином, гр. ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) вчинив дії направлені на переміщення через митний кордон України товарів, шляхом недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про найменування та кількість товарів, які підлягають обов`язковому декларуванню в митній декларації форми CN23. Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) статтею ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, чого не заперечують учасники процесу (сторони), відповідач, визначаючи розмір стягнення, виходив із вартості товарів, визначених висновком Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби № 1420003400-0008 від 07.01.2025, згідно з яким була встановлена загальна вартість товару у сумі 113495,10 грн (а. с. 15-21).

Отже, розмір штрафу визначений виходячи зі частки 30 відсотків від 113495,10 грн.

Згідно з висновком експерта №СЕ-19/114-25/10782-ТВ від 02.07.2025 вартість наданих на дослідження об`єктів, вилучених згідно з протоколом про порушення митних правил № 1643/20900/24, без врахування мита, ПДВ та інших обов`язкових платежів (які підлягають сплаті при ввезенні таких товарів на митну територію України) станом на 26.12.2024 становила 72212,49 грн (а. с. 181-187).

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і в спосіб, передбачений Конституцією і законами України.


У частині 2 статті 471 Митного кодексу України передбачена адміністративна відповідальність занедекларування товарів (крім зазначених участинах першійта/аботретійцієї статті), що переміщуються через митний кордон України громадянами. Санкція даної статті передбачає накладення на правопорушника стягнення у виді штрафу в розмірі 30 відсотків вартості цих товарів.

Відповідно до пункту 2 статті РП 125 (у старій редакції стаття РП 122) Регламенту поштових посилок Всесвітньої поштової конвенції (Конвенцію затверджено Указом Президента № 316/2017 від 10.10.2017), до кожної посилки додається митна декларація СN 23 або як єдиний бланк, або як частина бланка-пачки СР 72. У ній повинно докладно зазначатись вкладення посилки. Відомості загального характеру неприпустимі.


Відповідно до частини 7 статті 374 МК України товари (крім підакцизних), що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових, міжнародних експрес відправленнях, несупроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, але не перевищує еквівалент 10000 євро, або переміщуються (пересилаються) без дотримання умов, передбачених частиною п`ятою цієї статті, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків та податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України. Базою оподаткування для таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 150 євро.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Окрім цього, в рішенні "Надточій проти України" Європейський Суд з прав людини у справі зазначив, що "положенняМитного кодексубезпосередньо поширюються на всіх громадян, які перетинають кордон та регулюють їх поведінку шляхом застосування стягнень (штраф та конфіскація), які є як покаранням, так і стримуванням від порушення. Таким чином, митні правопорушення, які розглядаються, мають ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції".

Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Авшар проти Туреччини" в оцінці доказів суд встановив стандарт доказування "поза розумним сумнівом". Таке доказування передбачає співіснування досить вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Отже, у справі про порушення митних правил винуватість особи має бути також доведена поза розумним сумнівом.

У статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 КАС).

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вже суд зазначав вище, в основу визначення розміру штрафу відповідач поклав висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби № 1420003400-0008 від 07.01.2025, згідно з яким була встановлена загальна вартість товару у сумі 113495,10 грн (а. с. 15-21).

Оцінюючи доводи учасників процесу щодо вартості товарів визначеної митним органом, суд виходить з такого.

У нормах ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема і висновком експерта.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 357 Митного кодексу України, дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених митним органом. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами. Призначення дослідження (аналізу, експертизи) в інших установах (організаціях) допускається лише у разі неможливості проведення дослідження (аналізу, експертизи) спеціалізованим органом з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленим підрозділом або за заявою декларанта чи уповноваженої ним особи для підтвердження чи спростування результатів проведеного дослідження (аналізу, експертизи).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 515 Митного кодексу України, експертиза призначається, якщо для з`ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою. Експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. Особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи.

Водночас, у вказаному випадку позивач не ставить питання переплати або недоплати за товар, або, до прикладу, питання придбання товару неналежної якості, що притаманно відносинам між покупцем і продавцем, а не покупцем і митним органом, а отже позивачці немає необхідності встановлювати вартість товару, будучи обізнаною про ціну, яка за нього виплачена.

Як наведено вище, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 495 МКУ, посадова особа митного органу, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 255 КУпАП, у випадках, прямо передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення можуть складати також посадові особи інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування і представники органів самоорганізації населення.

Положення ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, є втіленням спеціально-дозвільного (імперативного) типу правового регулювання згідно з яким «Заборонено все, що прямо не вказано у законі».

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України, митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Водночас, оцінюючи доводи представника відповідача, наведені у відзиві, щодо підстав та порядку призначення експертного дослідження, суд підкреслює, що він не ставить під сумнів повноваження митного органу на проведення і призначення відповідного дослідження, оскільки така експертиза, відповідно до ст. 515 МК України, не є судовою експертизою.

У цьому випадку предметом дослідження є саме об`єктивність відповідного висновку.

Водночас, у ході розгляду справи знайшли своє підтвердження та не спростовані такі обставини.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 515 МКУ, висновок експерта не є обов`язковим для посадової особи митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. У разі незгоди цієї особи з висновком експерта у постанові, яка виноситься у справі, повинно міститися обґрунтування такої незгоди. У разі неналежної якості або повноти висновку експерта може бути призначена повторна експертиза, проведення якої доручається іншому експерту (експертам).

Водночас, суд не може залишити поза увагою такі обставини, які безпосередньо впливають на об`єктивність висновку експерта.

Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз експертних досліджень, затвердженихнаказомМіністерства юстиції України 08.10.1998року №53/5, проведення експертиз (експертних досліджень) основним завданням товарознавчої експертизи є: визначення вартості товарної продукції; визначення належності товарів класифікаційних категорій, які прийняті у виробничо-торговельній сфері; визначення характеристик об`єктів дослідження відповідно до вимог Українського класифікатора товарів зовнішньої-економічної діяльності; визначення змін показників якості товарної продукції; установлення способу виробництва товарної продукції: промисловий чи саморобний, підприємства-виробника, країни-виробника; визначення відповідності упакування і транспортування, умов і термінів зберігання товарної продукції до вимог чинних правил. Згідно з вказаною Інструкції, з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи(міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила).

При цьому, відповідач не зазначив, які саме стандарти та технічні умови до вказаного виду товару він використовував, не вказано код товару Українського класифікатора товарів зовнішньої економічної діяльності, не надані відомості з митних баз Держмитслужби щодо подібних (аналогічних) товарів, які імпортуються в Україну.

Суд також встановив з матеріалів справи, що вилучений у справі товар ввозився з-за кордону в Україну, проте, яка інформація використовувалась для визначення вартості товару матеріали справи не містять, а саме відповідач не надав належного обґрунтування щодо того, що товар придбаний на території іншої країни, тобто співставлення вартості з урахуванням вказаого критерію.

Аналізуючи норми законодавства вбачається, що Спеціалізована лабораторія з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України є органом уповноваженим на встановлення характеристик товару, необхідних для його митного оформлення, митного контролю, але відповідачем не доведено, що Спеціалізована лабораторія уповноважена на визначення митної вартості переміщуваних речей у справах про порушення митних правил, що в подальшому є підставою для визначення розміру штрафу, який зараховується на рахунок відповідача.

Суд погоджується з доводами позивача про необ`єктивність вказаного висновку, які не були спростовані у ході розгляду справи відповідачем, з огляду на те, що ринкова вартість товару, що переміщувався через митний кордон України встановлена експертом лише на підставі припущень щодо відсутності будь-яких прихованих факторів на підставі опису вилучених товарів (арк.2 Висновку), а також на підставі цінових пропозицій з мережі Інтернет (зокрема, з українських сайтів).

Окрім того, сам експерт у висновку вказує таку фразу: «При визначенні вартості об`єктів дослідження експерт … виходив з наступних припущень/застережень:…». Тобто, достовірність висновку експерта фактично ґрунтується на припущеннях, що само по собі ставить під сумнів об`єктивність такого висновку.

Поряд з цим, згідно з витягом з ЄДРПОУ, видом основної економічної діяльності Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України є державне управління загального характеру, до якого, відповідно до Коду КВЕД 84.11, не відноситься діяльність щодо проведення експертиз.

У процедурі притягнення до відповідальності за порушення ч. 2 ст. 471 МК України важливою складовою призначення покарання у вигляді сплати штрафу є ціна товару. Саме визначення дійсної вартості вилучених товарів має значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, висновки Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи, яка є підрозділом митного органу, побудовані по суті на припущеннях, що виключає можливість їх застосування як належного та допустимого доказу у цій справі.

Відповідно до положень ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 у справі № 200/6156/20-а дійшов до висновку, що право надавати заперечення щодо висновків органу державної фіскальної служби та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Зазначена правова позиція висловлена також Верховним Судом в постановах від 28.05.2019 у справі № 816/2023/15, від 26.03.2019 у справі № 812/8245/13-а, від 19.06.2018 у справі № 826/7704/16, яка згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України є обов`язковою для врахування судом при виборі і застосуванні до спірних правовідносин. Враховуючи зазначене, суд взяв до уваги долучені позивачем фактури, що узгоджується з ст. 79 КАС України.

Відповідно до висновкуексперта № СЕ-19/114-25/10782-ТВ від 02.07.2025, який був наданий на підставі ухвали суду, експерт був попереджений про кримінальну відповідальність, вартість наданих на дослідження об`єктів, вилучених відповідно до протоколу про порушення митних правил № 1643/20900/24, без урахування мита, ПДВ та інших обов`язкових платежів (які підлягають сплаті при ввезенні таких товарів на митну територію України) станом на 26.12.2024 становила 72212,49 грн.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права".

Рішенням ЄСПЛ "Краєва проти України" надано судам у справах про порушення митних правил застосовувати дискрецію щодо міри покарання в разі встановлення вини, з урахуванням ступеню вини, майнового стану правопорушника та знаходити справедливий баланс між публічним інтересом і ступенем втручання у право мирного володіння майном.

Враховуючи наведене, вартість переміщуваних через митний кордон товарів становить72212,49 грн.,а відтак розмір штрафу становить 21663,75 грн., який не буде надмірним тягарем для позивача та справедливим балансом між публічним інтересом і ступенем втручання у право мирного володіння майном.

За правилами ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Отже, виходячи з конкретних обставин цієї справи наведених вище, суд вважає, що найбільш ефективним способом захисту порушених прав та інтересів позивача буде зміна заходу стягнення, шляхом зменшення його розміру в межах, передбачених ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України, зі штрафу у сумі 34048,53 грн на штраф у сумі 21663,75 грн.

Таким чином, виходячи з наведених вище доводів та мотивів, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

3. Розподіл судових витрат

Згідно з ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У частинах першій, третій статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

З урахуванням наведеного сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з суб`єкта владних повноважень за рахунок бюджетних асигнувань зЛьвівської митниці Державної митної служби України.

У статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Отже, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. Принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 28.04.2021, від 08.02.2022 у справах №640/3098/20 та №160/6762/21 відповідно, від 18.08.2022 у справі № 540/2307/21.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.

На підтвердження понесених витрат на професійну допомогу адвоката Позивач надав: копію ордера на надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1352608 від 07.03.2025 (а. с. 9); договір про надання правничої допомоги від №35/2025 від 07.03.2025 (а. с. 209-210); додаток 1 до договору про надання правничої допомоги № 35/2025 від 07.03.2025 (а. с. 211), платіжна інструкція №720711949 (а. с. 213).

У пункті 269 Рішення у справі «East/West Alliance Limited проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню у судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Водночас, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 справі №520/6658/21).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін), предмет спору та значення справи для сторін, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, зважаючи на заперечення представника відповідача щодо обґрунтованості та співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 8000,00 грн є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, оскільки послуги щодо надання усних консультацій разом з аналізом документів щодо оскаржуваного рішення охоплюється загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду. При цьому, суд зазначає, що сторони несуть витрати на професійну правничу допомогу адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою.

Отже, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст. ст.241-246, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби України про зміну постанови у справі про порушення митних правил задовольнити.

2. У постанові Львівської митниці Державної митної Служби України у справі про порушення митних правил № 1643/209000/24 від 25.02.2025 відносно ОСОБА_1 змінити захід стягнення, застосований до правопорушника, у межах, передбачених ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України, зі штрафу у сумі 34048,53 гривень на штраф у сумі 21663,75 гривень.

3. Стягнути з Львівської митниці Державної митної служби України збору за рахунок державних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 605,60 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлений 21.07.2025.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 );

представник позивача Васечко Юрій Андрійович (адреса: 79057, м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 63/2);

відповідач ? Львівська митниця (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, ЄДРПОУ 43971343);

представники відповідача Сліпенко Сергій Володимирович, Хома Тарас Богданович (адреса: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1).

Головуюча суддя Ольга ПАВЛЮК

 

Нет, конечно.

В Украине не существует таких крупных контор, которые бы легально чисто импортировали. Вообще, совсем, полностью. Нет таких.

Белый импорт - это ты платишь всем - таможне, налоговой, БЕБ, прокуратуре.
Серый импорт - это ты платишь только таможенникам среднего звена, а БЕБ и СБУ недоедают.
Черный импорт - это когда ты купил себе айфон, задекларировал его 150 евро в надежде, что пронесет. Вот с ним нещадно борятся все эти вышеперечисленные структуры

Конечно, реальный, и конечно все знают как они импортируют, и кто их крышует.
Суммы ж милилардные, без правоохранителей тут никак.
Вот с кем возят

діючи у злочинній змові між собою, а також із залученням посадових осіб державних органів, зокрема: в. о. Голови Державної митної служби України , директора Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Державної митної служби України - , в. о. Голови Державної податкової служби України - , в. о. директора Департаменту запобігання фінансовим операціям, пов`язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом Державної податкової служби України - , Голови Бюро економічної безпеки України - 1 , та Генерального прокурора України - ОСОБА_12 , створили організовану злочинну групу, діяльність якої спрямована на реалізацію масштабної схеми контрабанди та легалізації несертифікованої електронної техніки, зокрема, продукції Apple, телевізорів, побутової техніки, дронів та іншої високовартісної електроніки. З метою реалізації злочинного плану учасники групи використовують низку підконтрольних юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та афілійованих компаній, серед яких ТОВ «ASBIS-Україна» (код ЄДРПОУ 25274129), ТОВ «Комфі Трейд» (код ЄДРПОУ 36962487), ТОВ «Елтехопт» (код ЄДРПОУ 45656049), ТОВ «ТД ДЖСМ» (Код ЄДРПОУ 45128960) або ТОВ «Рейлвейд Лтд» (Код ЄДРПОУ 40277030), «iPeople» (https://www.ipeople.in.ua/), «iStore» (https://www.istore.ua/), «eStore» (https://estore.ua/) та «Touch» (https://touch.com.ua/), « Техно Їжак » ( https://ti.ua/ua/), а також десятки підконтрольних ФОПів, зареєстрованих на працівників та кур`єрів мережі «Comfy». Зловживаючи службовим становищем і використовуючи службові повноваження у власних корисливих інтересах, зазначені особи налагодили сталу схему незаконного ввезення техніки на територію України без належного митного оформлення. У митних деклараціях систематично вносяться завідомо неправдиві відомості щодо категорій товарів, їхнього коду УКТ ЗЕД, кількості та митної вартості, що призводить до ухилення від сплати ввізного мита, податку на додану вартість та інших обов`язкових платежів у особливо великих розмірах.

Ініціатор скарги вказує, що державна митна служба та Державна прикордонна служба забезпечують безперешкодне проходження таких вантажів через кордон у змові з представниками «Comfy», ТОВ «ASBIS-Україна» (код ЄДРПОУ 25274129) та афілійованих компаній. Фінансування та покриття цієї діяльності здійснюється за участі окремих співробітників Бюро економічної безпеки, Державної податкової служби та прокуратури, які за неправомірну вигоду забезпечують невнесення відомостей до ЄРДР, блокування перевірок і закриття кримінальних проваджень. Після незаконного ввезення техніка розподіляється між офлайн- та онлайн-магазинами мережі «Comfy», а також через інші інтернет-майданчики, оформлені на фіктивних осіб. Продаж здійснюється під виглядом «офіційно ввезеної» продукції без підтверджених сертифікатів і документів походження. Оплата від покупців проводиться готівкою, на банківські картки фізичних осіб або у криптовалюті USDT, що свідчить про ухилення від фінансового моніторингу та спробу легалізації доходів. Розрахунки через підконтрольних ФОПів дозволяють розподіляти прибуток між десятками суб`єктів господарювання, занижуючи реальні обсяги продажів і мінімізуючи податкові зобов`язання.

Також указує, що ТОВ «ASBIS-Україна» (код ЄДРПОУ 25274129), офіційний дистриб`ютор «Apple» в Україні, цілеспрямовано постачала техніку, призначену для українського ринку, до Російської Федерації через транзитні країни - Казахстан і Грузію. Факт наявності iPad із українським маркуванням у російського блогера Вілсакома підтверджує, що продукція призначена для України, потрапляє до країни-агресора, що становить пряму загрозу національній безпеці та порушує санкційне законодавство.

ОСОБА_3 зазначає, що злочинну діяльність зазначених осіб активно покривають представники Бюро економічної безпеки України, Офісу Генерального прокурора та Державної податкової служби, які перебувають у сталих корупційних взаємозв`язках із учасниками організованої групи. Зловживаючи службовим становищем, вони умисно не вносять відомості до ЄРДР, не проводять реальних слідчих дій, організовують фіктивні обшуки, попереджають фігурантів про перевірки та сприяють приховуванню доказів.

 

StrongUA, Большое спасибо за ваш развёрнутый ответ. То есть правильно ли я понимаю, что никаких фактических доказательств быть не может, поскольку любые жалобы, подобные той, которую скинули вы, будут закрываться из-за того, что все вышестоящие лица, контролирующие этот процесс, так или иначе связаны с теми же импортёрами?

 

.

 

StrongUA, У вас есть TG-канал или другие форумы, на которых вы общаетесь? Очень интересно читать ваши сообщения/посты