Украинская таможня в действии

Таможенный кодекс Украины, таможенный лимит, таможенные пошлины, запрещенные товары к пересылке.

Одним из этапов покупки товаров в зарубежных интернет магазинах является пересылка и прохождение посылкой таможни. Эта тема позволит ознакомиться с основными нюансами этого вопроса.

Основное положение: Обложению таможенной пошлиной не подлежат товары до 150 евро в одном грузе экспресс-перевозчика от одного отправителя.
Стаття 234. Оподаткування митними платежами товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях

Товари (за винятком підакцизних), що переміщуються (пересилаються) на адресу одного одержувача (юридичної або фізичної особи) в одній депеші* від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача (юридичної або фізичної особи) в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, якщо їх сумарна фактурна вартість не перевищує еквівалент 150 євро, не є об’єктом оподаткування митними платежами.

*Депеша - мішок або декілька мішків з письмовою кореспонденцією, поштою у великих кількостях, дрібними пакетами, відправленнями з оголошеною цінністю, посилками (або групою посилок, не запакованих у поштову тару), що відправляється водночас з місця міжнародного поштового обміну однієї країни до відповідного місця міжнародного поштового обміну іншої країни за однією посилковою картою СР 86 або СР 87 або письмовою картою CN 31, CN 32.

Если стоимость груза больше 150 евро получатель оплачивает пошлину в размере 10% от стоимости + 20% НДС.
На некоторые группы товаров также действует акцизный сбор.

Формула розрахунку митних платежів:

Якщо заказ вартує 200 євро:
Мито (200 € - 150 €) * 10% = 5 €
НДС (200 € - 150 € + 5 €) * 20% = 11 €
Загалом до сплати 11 € + 5 € = 16 €

Загальна сумма розмитнення 32%:
(200-150)*32% = 16 Євро

Скрытый текст: Общие вопросы о таможенном оформлении

Все товары, которые доставляются курьерскими службами, подлежат таможенному оформлению. Не стоит так же забывать, что в таможенную стоимость могут включить и стоимость пересылки, особенно если она указана на самой посылке.
Чтобы не усложнять процедуру получения международной посылки, указывайте адрес физического лица как получателя. В случае, если будет указан юридический адрес, посылку могут рассмотреть как коммерческий груз, и подход к нему будет другой.
Всегда старайтесь получить информацию о номере, присвоенном вашей посылке (трекинг), чтобы иметь возможность отслеживать её перемещение.
Не заказывайте большого количества одинаковых вещей. Это может быть классифицировано как попытка провоза товарной партии, что может привести к конфискации. Оптовая партия начинается примерно от 5 единиц. Надо сказать, что границы определения товарной партии размыты: допустим, 6 одинаковых флешек – не обязательно товарная партия. А вот 6 ноутбуков – уже вполне.
Если вы покупаете товар, чья стоимость может быть оценена двояко, сохраняйте скриншоты подтверждений переводов, инвойсов, вообще всего, что может подтвердить стоимость вещи. Что имеется ввиду? Допустим, вы покупаете нерабочий iPhone на аукционе за 100 долларов, продавец его отправляет, указав таможенную стоимость – 100 долларов США. У таможни же, при досмотре, могут возникнуть сомнения, что этот товар действительно стоит столько, сколько указано. В этом случае, они могут вызвать вас в таможню для разъяснений.

За правильную организацию обработки и направление международной почты отвечают руководители объектов почтовой связи.
В соответствии с правилами почтовой связи операторы почтовой связи несут материальную ответственность перед отправителями (получателями) за потерю, кражу, повреждение посылок. К их компетенции принадлежат также распоряжения посылками, не пропущенными согласно законодательству Украины и информирование отправителей о причинах их возвращений.
Заявления физических и юридических лиц рассматриваются в порядке, установленном законодательством Украины:
а) относительно материальных претензий, порядка и сроков прохождения международных отправлений, – операторами почтовой связи;
б) относительно начисленных таможенных платежей и задержанных или изъятых таможней предметов – таможенными органами.

Сроки оформления международных почтовых отправлений

• для отправлений международной ускоренной почты (EMS) с товарными вложениями – 2 суток, для письменной корреспонденции – 12 часов;
• для других международных почтовых отправлений с товарными вложениями – 5 суток, для письменной корреспонденции – 48 часов.

В случае увеличения объемов поступлений МПО этот срок может быть увеличен до 10 суток.
Таможенное оформление отправлений международной ускоренной почты (EMS) осуществляется в первую очередь.

Что делать, если посылка задержана таможней

FAQ:

Укрпошта - імпорт в Україну (мито, оплата)
Что делать, если несколько посылок (отправленных для разных получателей) объединяют в одну депешу по плательщику.
Чи включається до митної вартості ціна пересилки (фрахту) і страхування?
Формула расчета таможенных сборов и налога при превышении таможенного лимита
Товары, запрещённые к перемещению в международных посылках
Ввоз мобильных телефонов, ноутбуков, радиоэлектроники
Ввезення продуктів харчування
Інтелектуальна власність
Добавляется ли стоимость доставки при расчете суммы беспошлинного лимита?
Жалоба на действия таможни

Полезные ссылки:

• Митний кодекс України
• Положення про митний контроль та митне оформлення міжнародних поштових відправлень
• ВСЕСВІТНЯ ПОШТОВА КОНВЕНЦІЯ
  
• Правила заповнення декларації митної вартості
• МОЗ: роз'яснення щодо дієтичних добавок та харчових продуктів
• Про внесення змін до Митного кодексу України
• Про затвердження Порядку справляння митних платежів
• Державна фіскальна служба України

 

У посилках на кордоні з Львівщиною виявили понад 5 кг сушених мухоморів

На пункті пропуску «Шегині–Медика» на кордоні з Львівщиною польські митники спільно з прикордонниками виявили понад 5 кілограмів сушених мухоморів. Гриби були запаковані у кілька поліетиленових пакетів та прямували з України до країн Балтії у складі двох поштових відправлень.


За інформацією польської сторони, під час перевірки транспортного засобу, що перевозив посилки, до огляду залучили службового собаку, тренованого на виявлення заборонених або потенційно небезпечних речовин. Саме він і допоміг звернути увагу на відправлення.

Під час детальнішого огляду митники вилучили вміст посилок. Попередньо йдеться про сушені гриби з родини мухоморових, які можуть містити психоактивні речовини. Для точного визначення їх складу зразки передали на лабораторну експертизу.

Правоохоронці встановлюють усі обставини транспортування та походження відправлень.

 

Митників перевірять на доброчесність і компетентність: Держмитслужба запускає масштабну атестацію своїх працівників

Державна митна служба України (ДМСУ) розпочинає процес атестації посадових осіб митних органів ‒ обов’язкову одноразову комплексну перевірку кожного працівника для оцінки відповідності займаній посаді та антикорупційним стандартам європейського рівня в межах реформи митниці.

Про це повідомляє пресслужба відомства.

До 13 липня планується створити атестаційні комісії. Для забезпечення прозорості та об’єктивності до їх складу залучать представників міжнародних організацій, що має гарантувати дотримання європейських стандартів оцінювання.

Етапи перевірки та строки проведення
Практичний етап атестації орієнтовно розпочнеться у вересні цього року та включатиме:

• тестування на знання законодавства України;
• тестування на загальні здібності;
• співбесіди з учасниками атестації для оцінки їх доброчесності та професійної компетентності.

Граничні строки
Законом встановлено такі граничні строки проведення атестації з дня призначення на посаду голови Держмитслужби:

• 18 місяців ‒ для першої черги: заступники керівника Держмитслужби, керівники підрозділів центрального апарату та їх заступники, керівники митних органів та їх заступники.
• 36 місяців ‒ для другої черги: інші посадові особи митних органів.

Сколько их было, этих переаттестаций - и митников, и ментов и налоговиков, толку ожидаемо - нуль.

 

StrongUA, Что скажете про дистрибьюторские компании ASBIS и «Юг-Контракт» — реально ли они всё так чисто импортируют, без чёрных и серых схем?

 

Napoleon, асбис реально белый импорт, да все их знают, с ними в принципе наверное почти все ТОВ работают кто по технике, ну и яблочной в часности, причем это контора интернациональная в Польше есть, но там они вообще не монополисты.

 

Ви читали останні новини? Вони хочуть зробити подвійний податок!!! 20% при покупці + мито хто-зна скільки... Оце так докотилися потужно на повну...

 

Как долбаебы из таможни экспертизу делают

Немного матчасти:
1. Эксперт перед проведением исследования всегда предупреждается об уголовной ответсвенности за заведемо неправдивый вывод.
Это основа основ, в любом экспертном учреждении об этом прекрасно знают, и любой составитель протоколов
направляющий материалы на экспертизу естесвенно тоже.
2. Запрещено таможенным законодательством делать оценку таможенной стоимости по ценам товара в импортируемой стране.
Это следует отсюда -
Статья VII ГАТТ и Соглашение ВТО по таможенной оценке, где прямо сказано:
«Таможенная стоимость не должна основываться на стоимости товаров на внутреннем рынке страны-импортера».
Это — первоисточник запрета.

отсюда -
Ст. 60 МКУ,
«…берется стоимость операции с подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну…»
То есть: таможня может использовать только цены аналогичных товаров, которые также ввозились в Украину, а не цены в магазинах Украины.

Читаю решение суда, оно не окончательное, но уже понятно, что там не в пользу таможни оно будет -

Скрытый текст: У Х В А Л А

про зупинення провадження

та призначення експертизи

03.04.2025 м. Львів

Галицький районний суд м. Львова

у складі:

головуючої судді Павлюк О. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Гнаткович В. С.,

представника відповідача Сліпенка С. В. (у режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові клопотання представника позивача адвоката Васечка Юрія Андрійовича про призначення судової товарознавчої експертизи, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби України про зміну постанови у справі про порушення митних правил.

Представник позивача разом зі вказаною позовною заявою подав клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи.

Зазначив, що у справі про адміністративне правопорушення наявнийвисновок експерта від 07.01.2025 №1420003400-0008, проведений спеціалістами спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмит служби, однак з визначеною вартістю вилученого товару не погоджуються.

Вважає, що вказаний висновок не може братися в основу постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення стягнення з таких підстав.

Згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видом основної економічної діяльності Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України є державне управління загального характеру, до якого, відповідно до Коду КВЕД 84.11, не відноситься діяльність щодо проведення експертиз.

У висновку №1420003400-0008 експерт обмежився визначенням способу проведення дослідження як «товарознавчий», не зазначивши конкретного покликання на методи проведення такого дослідження. При цьому, експерт не зазначив, які саме стандарти та технічні умови до вказаного виду товару він використовував, не вказав на надані відомості з митних баз Держмитслужби щодо подібних (аналогічних) товарів, які імпортуються в Україну. Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що вилучений у справі товар ввозився з-за кордону в Україну, проте, яка інформація використовувалась для визначення вартості товару висновок №1420003400-0008 не містить, а саме експерт не надав належного обґрунтування того, що товар придбано на території іншої країни.

Також, експерт у дослідницькій частині висновку №1420003400-0008 зазначив, що цінову інформацію вилученого товару він взяв із Інтернет-сайтів, однак експерт використав сайти України, а саме: COMFY.UA, KTC.UA, на яких ціни на товар враховують ПДВ, митні платежі. Тобто, експерт не врахував, що такий товар придбався на території США на сайті AMAZON.COM. Фактично експерт СЛЕД не врахував положення статті 49 Митного кодексу України, яка визначає основою декларування фактурну вартість товару, а не вартість товару на внутрішньому ринку.

Експерт обмежився покликанням на номер свідоцтва, виданого ЕКК Державної митної служби, не вказавши, інформацію про стаж, освітньо-кваліфікаційний рівень, що викликає у позивача обґрунтовані сумніви щодо точності та повноти результатів, викладених у висновку.

Окрім цього, експерт не попереджений про кримінальну відповідальність у порядку ст.384, 385 КК України, а отже не несе кримінальну відповідальність за наслідком свої дій, а відтак даний висновок не може лягати в основу обвинувачення та накладення стягнення у виді штрафу.

Враховуючи наведене, просить клопотання задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, скерував до суду заяву, у якому просив проводити розгляд клопотання у його відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення клопотання про призначення експертизи заперечив, оскільки вважає, що наявний у матеріалах справи про адміністративне правопорушення висновок відповідає всім вимогам чинного законодавства та є належним доказом у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до ч. 3 ст. 102 КАС України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну (ч. 5 ст. 102 КАС України).

Суд, заслухавши думку учасників, перевіривши матеріали справи, вважає, що клопотання підлягає до задоволення. Для об`єктивного та всебічного розгляду справи необхідні спеціальні пізнання та висновок експерта.

Позивач погоджується нести витрати, пов`язані з проведенням експертизи.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 236 КАС України, у разі призначення судом експертизи суд має право зупинити провадження у справі до одержання її результатів.

З урахування того, що для проведення експертизи необхідний значний проміжок часу, на час проведення експертизи провадження у справі необхідно зупинити до отримання результатів експертизи.

Керуючись ст. 102, 103, 229, 236, 241, 248, 256 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання представника позивача адвоката Васечка Юрія Андрійовича про призначення судової товарознавчої експертизи - задовольнити.

2. Призначити у справі судову товарознавчу експертизу на вирішення якої поставити питання: Яка вартість товару, вилученого згідно протоколу про порушення митних правил від 23.12.2024 № 1643/20900/24, при перетині митного кордону України?

3. Проведення експертизи доручити експертам Науково-дослідного експертного криміналістичного центру при ГУМВС України у Львівській області, (79040, м. Львів, вул. Збиральна, 24).

4. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку та відмову від дачі висновку.

5. Витрати на проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 .

6. Направити у розпорядження експертів матеріали адміністративної справи.

7. Зобов`язати Львівську митницю надати доступ експерту для огляду вилучених згідно з протоколом про порушення митних правил Львівської митниці ПМП № 1643/20900/24 від 23.12.2024 товарів.

8.Провадження усправі зупинити до отримання судом висновків експертизи.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Кому лень читать - митники вылучили товар с амазона, и вместо того, чтобы взять цену для штрафа с амазона, взяли ее в нарушение таможенного кодекса - c Комфи.
Эксперт, которого начальник обязан был предупредить об уголовной отвественности за фуфельное заключение, почему то о ней предупрежден не был (и тогда начальника этого СЛЕД нужно подягивать самого под уголовную отвественность за халатность или должностное злоупотребление).

Дальше эксперт, который оценвает стоимость почему-то не знает, что запрещено оценивать по стоимости внутри рынка ( а что он еще должен знать У него там одна работа - оценивать стоимость товара, другой нет).
И что это за эксперд тогда такой , который не знает элементарного? И кто ему и как выдавал тогда лицензию?

На самом деле эксперта можно подтянуть под уголовку и без ознакомления под подпись, просто по другой статье УК - халатность или злоупотребление.

Вот вопрос к новому начальнику-менту митницI - он будет помогать проводить служебное расследование как оно так получилось, а материалы дальше направлять в ДБР и МВД и сажать эксперда и его начальника?
Ведь и эксперт и его начальник прекрасно понимали и знали, что выносят не заключение, а полную лажу, и делали это умышленно, с преступной целью помочь друганам-инспекторам получить результат в виде штрафа.

Причем то, что экспертиза - фуфло, доказано в дальнейшем следующим решением суда.
Больше ниче и не надо - решение суда, незаконная экспертизу и пару формальных допросов и эксперта можно смело отправлять на нары за умышленное преступление.



Кроме того, с таможни (то есть с бюджета, то есть с налогоплательщиков) взыскан моральный ущерб и стоимость экспертизы.
Кто ее будет назад возвращать в бюджет, эту сумму ущерба, которую понес бюджет из-за противовправных действий таможни?
Так понимаю, тот, кто протокол составлял на пару с экспертом.

Таможня продолжает судиться от безысходности, но шансов там нет. И вот когда уже будет решение кассации надо принимать решение и по любителям накрутит результат на ровном месте, и по их помощникам из экспертизы.

 

Скрытый текст: Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2025 року м. Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючої судді Павлюк О. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Гнаткович В. С.,

представника відповідача Хоми Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби України про зміну постанови у справі про порушення митних правил, -

В С Т А Н О В И В :

1. Позиції сторін та учасників справи, заяви, клопотання,інші процесуальні дії у справі

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці Державної митної служби України, у якому просить змінити пункт 2 постанови Львівської митниці Державної митної служби у справі про порушення митних правил № 1643/20900/24 від 25.02.2025 у частині стягнення штрафу та застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 30% вартості товарів предметів порушення митних правил на суму 20379,52 грн.

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що оскаржуваною постановою він визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України та на нього накладений штраф у розмірі 30 відсотків вартості товарів 34048,53 грн. Вказану постанову вважає незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, без урахування всіх фактичних обставин справи. ОСОБА_1 зазначає, що в оскаржуваній постанові вказано, що на підставі висновку СЛЕД Держмитслужби № 1420003400-0008 від 07.01.2025, загальна вартість вилучених предметів в справі про ПМП № 1643/20900/24 становить 113495,10 грн. Однак, позивач вважає, що висновок експертного дослідження є неналежним та недопустимим доказом, оскільки висновком експерта СЛЕД Держмитслужби від №1420003400-0008 від 07.01.2025 встановлена загальна ринкова вартість товару на ринку Україні, вартість вилученого товару визначена шляхом отримання даних з торгівельної мережі Інтернет на митній території України, не врахувавши, що товар переміщувався водієм ОСОБА_1 через митний кордон України і вартість встановлюється на момент перетину митного кордону України. Згідно з витягом з ЄДРПОУ, видом основної економічної діяльності Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України є державне управління загального характеру, до якого, відповідно до Коду КВЕД 84.11, не відноситься діяльність щодо проведення експертиз. Також, ОСОБА_1 зазначає, що матеріали справи не містять доказів, що експерт був повідомлений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. З урахуванням наведеного, вважає, що висновки Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи, яка є підрозділом митного органу, побудовані по суті на припущеннях, що виключає можливість їх застосування як належного та допустимого доказу у цій справі. Тому просить позов задовольнити.

Галицький районний суд м. Львова ухвалою від 12.03.2025 залишив вказану позовну заяву без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 5 днів. Позивач виправив недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

Галицький районний суд м. Львова ухвалою від 17.03.2025 відкрив провадження у справі, справу вирішив розглядати за правилами, встановленими статтею 286 КАС України.

20.03.2025 до суду від представника відповідача Сліпенка С. В. надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 03.04.2025клопотання представника позивача адвоката Васечка Юрія Андрійовича про призначення судової товарознавчої експертизи задоволене. У справі призначена судова товарознавча експертиза, провадження у справі зупинене.

23.05.2025 до суду надійшло клопотання експерта Науково-дослідного експертного криміналістичного центру при ГУМВС України у Львівській області щодо надання додаткових матеріалів.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 26.05.2025 провадження у справі поновлене для розгляду клопотання експерта.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 29.05.2025 клопотання експерта Науково-дослідного експертного криміналістичного центру при ГУМВС України у Львівській області щодо надання додаткових матеріалів задоволене. Суд зобов`язав Львівську митницюДержавної митноїслужби України надати для дослідження експертам Науково-дослідного експертного криміналістичного центру при ГУМВС України у Львівській області на їх вимогу об`єкти (предмети порушення митних правил), зазначені у протоколі №1643/20900/24 від 26.12.2025 з метою проведення огляду. Провадження у справі зупинене.

10.07.2025 до суду надійшов висновок експерта Львівського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №СЕ-19/114-25/10782-ТВ від 02.07.2025 за результатами судової товарознавчої експертизи.

Галицький районний суду м. Львова ухвалою від 15.07.2025 відновив провадження у справі.

21.07.2025 від представника Позивача адвоката Васечка Ю. А. до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої Позивач просить змінити пункт 2 постанови Львівської митниці Державної митної служби у справі про порушення митних правил № 1643/20900/24 від 25.02.2025 у частині стягнення штрафу та застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 30% вартості товарів предметів порушення митних правил на суму 21663,75 грн.

Окрім цього, 21.07.2025 від представника Позивача адвоката Васечка Ю. А. до суду надійшла заява про розподіл судових витрат, відповідно до якої Похивач просить стягнути з Львівської митниці на його користь 8000,00 грн витрат, понесених на правову допомогу.

Позивач чи його представник у судове засідання на розгляд цієї справи не з`явилися, представник Позивача адвокат Васечко Ю. А. 21.07.2025 скерував до суду заяву, у якій просив проводити розгляд справи у їх відсутності. Додатково зазначив, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять такі задовольнити.

Представник відповідача Хома Т. Б. проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні такої відмовити. Окрім цього, заперечив проти заяви Позивача про стягнення витрат на професійну правову допомогу, оскільки вважає таку необґрунтованою.

2. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази, оцінка доводів учасників справи, норми права та мотиви їх застосування та незастосування, висновки суду

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні у справі документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, виходить з таких доводів та мотивів.

Суд встановив, що постановою заступника начальника Львівської митниці Хомутянського В. В. від 04.02.2025 у справі про порушення митних правил №1643/20900/24 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 471 Митного Кодексу України і на останнього накладене стягнення - штраф у розмірі 30% вартості товарів 34048,53 грн (а.с.194-197).

Зі вказаної постанови вбачається, що 26 грудня 2024 року у ході здійснення митного контролю міжнародних поштових відправлень, у зоні митного контролю ММПО СП «Росан» митного поста «Львів поштовий» Львівської митниці, за результатами застосування СУР був проведений митний огляд МПВ за №CV949051055US та виявлені незадекларовані товари, які не відповідають вказаним у товаросупровідних документах митної декларації форми CN23 № CV949051055US, відправником зазначеного МПВ, яке надійшло з США, виступає гр. ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), місце проживання/ перебування: USA, Moo, WILMINGTON, OLD CAPITOL TRAIL 3601/UNIT ( НОМЕР_1 ), отримувачем: ОСОБА_4 , місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 , (380681192142). Згідно з митною декларацією форми CN23 № CV949051055US відправник зазначив, що у міжнародному поштовому відправленні пересилає: косметику для обличчя. Під час огляду міжнародного поштового відправлення посилки CN23 № CV949051055US був виявлений незадекларований товар, а саме: ноутбук з маркуванням MacBook Air A2681, M2/16GB/256GB SSD, Part № MC7U4LL/A Serial No: DW6FTQWVVN, новий в заводській упаковці 1 шт, та Масажер AGE-R Booster Pro, Medicube, AGE-R DEVICE, X0045AR36V, Model Number ME-BPRO новий в заводській упаковці 6 шт. Виявлений товар знаходився у поштовому відправленні без будь-якого приховування. Таким чином, гр. ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) вчинив дії направлені на переміщення через митний кордон України товарів, шляхом недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про найменування та кількість товарів, які підлягають обов`язковому декларуванню в митній декларації форми CN23. Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) статтею ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, чого не заперечують учасники процесу (сторони), відповідач, визначаючи розмір стягнення, виходив із вартості товарів, визначених висновком Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби № 1420003400-0008 від 07.01.2025, згідно з яким була встановлена загальна вартість товару у сумі 113495,10 грн (а. с. 15-21).

Отже, розмір штрафу визначений виходячи зі частки 30 відсотків від 113495,10 грн.

Згідно з висновком експерта №СЕ-19/114-25/10782-ТВ від 02.07.2025 вартість наданих на дослідження об`єктів, вилучених згідно з протоколом про порушення митних правил № 1643/20900/24, без врахування мита, ПДВ та інших обов`язкових платежів (які підлягають сплаті при ввезенні таких товарів на митну територію України) станом на 26.12.2024 становила 72212,49 грн (а. с. 181-187).

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і в спосіб, передбачений Конституцією і законами України.


У частині 2 статті 471 Митного кодексу України передбачена адміністративна відповідальність занедекларування товарів (крім зазначених участинах першійта/аботретійцієї статті), що переміщуються через митний кордон України громадянами. Санкція даної статті передбачає накладення на правопорушника стягнення у виді штрафу в розмірі 30 відсотків вартості цих товарів.

Відповідно до пункту 2 статті РП 125 (у старій редакції стаття РП 122) Регламенту поштових посилок Всесвітньої поштової конвенції (Конвенцію затверджено Указом Президента № 316/2017 від 10.10.2017), до кожної посилки додається митна декларація СN 23 або як єдиний бланк, або як частина бланка-пачки СР 72. У ній повинно докладно зазначатись вкладення посилки. Відомості загального характеру неприпустимі.


Відповідно до частини 7 статті 374 МК України товари (крім підакцизних), що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових, міжнародних експрес відправленнях, несупроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, але не перевищує еквівалент 10000 євро, або переміщуються (пересилаються) без дотримання умов, передбачених частиною п`ятою цієї статті, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків та податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України. Базою оподаткування для таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 150 євро.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Окрім цього, в рішенні "Надточій проти України" Європейський Суд з прав людини у справі зазначив, що "положенняМитного кодексубезпосередньо поширюються на всіх громадян, які перетинають кордон та регулюють їх поведінку шляхом застосування стягнень (штраф та конфіскація), які є як покаранням, так і стримуванням від порушення. Таким чином, митні правопорушення, які розглядаються, мають ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції".

Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Авшар проти Туреччини" в оцінці доказів суд встановив стандарт доказування "поза розумним сумнівом". Таке доказування передбачає співіснування досить вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Отже, у справі про порушення митних правил винуватість особи має бути також доведена поза розумним сумнівом.

У статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 КАС).

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вже суд зазначав вище, в основу визначення розміру штрафу відповідач поклав висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби № 1420003400-0008 від 07.01.2025, згідно з яким була встановлена загальна вартість товару у сумі 113495,10 грн (а. с. 15-21).

Оцінюючи доводи учасників процесу щодо вартості товарів визначеної митним органом, суд виходить з такого.

У нормах ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема і висновком експерта.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 357 Митного кодексу України, дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених митним органом. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами. Призначення дослідження (аналізу, експертизи) в інших установах (організаціях) допускається лише у разі неможливості проведення дослідження (аналізу, експертизи) спеціалізованим органом з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленим підрозділом або за заявою декларанта чи уповноваженої ним особи для підтвердження чи спростування результатів проведеного дослідження (аналізу, експертизи).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 515 Митного кодексу України, експертиза призначається, якщо для з`ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою. Експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. Особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи.

Водночас, у вказаному випадку позивач не ставить питання переплати або недоплати за товар, або, до прикладу, питання придбання товару неналежної якості, що притаманно відносинам між покупцем і продавцем, а не покупцем і митним органом, а отже позивачці немає необхідності встановлювати вартість товару, будучи обізнаною про ціну, яка за нього виплачена.

Як наведено вище, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 495 МКУ, посадова особа митного органу, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 255 КУпАП, у випадках, прямо передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення можуть складати також посадові особи інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування і представники органів самоорганізації населення.

Положення ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, є втіленням спеціально-дозвільного (імперативного) типу правового регулювання згідно з яким «Заборонено все, що прямо не вказано у законі».

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України, митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Водночас, оцінюючи доводи представника відповідача, наведені у відзиві, щодо підстав та порядку призначення експертного дослідження, суд підкреслює, що він не ставить під сумнів повноваження митного органу на проведення і призначення відповідного дослідження, оскільки така експертиза, відповідно до ст. 515 МК України, не є судовою експертизою.

У цьому випадку предметом дослідження є саме об`єктивність відповідного висновку.

Водночас, у ході розгляду справи знайшли своє підтвердження та не спростовані такі обставини.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 515 МКУ, висновок експерта не є обов`язковим для посадової особи митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. У разі незгоди цієї особи з висновком експерта у постанові, яка виноситься у справі, повинно міститися обґрунтування такої незгоди. У разі неналежної якості або повноти висновку експерта може бути призначена повторна експертиза, проведення якої доручається іншому експерту (експертам).

Водночас, суд не може залишити поза увагою такі обставини, які безпосередньо впливають на об`єктивність висновку експерта.

Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз експертних досліджень, затвердженихнаказомМіністерства юстиції України 08.10.1998року №53/5, проведення експертиз (експертних досліджень) основним завданням товарознавчої експертизи є: визначення вартості товарної продукції; визначення належності товарів класифікаційних категорій, які прийняті у виробничо-торговельній сфері; визначення характеристик об`єктів дослідження відповідно до вимог Українського класифікатора товарів зовнішньої-економічної діяльності; визначення змін показників якості товарної продукції; установлення способу виробництва товарної продукції: промисловий чи саморобний, підприємства-виробника, країни-виробника; визначення відповідності упакування і транспортування, умов і термінів зберігання товарної продукції до вимог чинних правил. Згідно з вказаною Інструкції, з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи(міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила).

При цьому, відповідач не зазначив, які саме стандарти та технічні умови до вказаного виду товару він використовував, не вказано код товару Українського класифікатора товарів зовнішньої економічної діяльності, не надані відомості з митних баз Держмитслужби щодо подібних (аналогічних) товарів, які імпортуються в Україну.

Суд також встановив з матеріалів справи, що вилучений у справі товар ввозився з-за кордону в Україну, проте, яка інформація використовувалась для визначення вартості товару матеріали справи не містять, а саме відповідач не надав належного обґрунтування щодо того, що товар придбаний на території іншої країни, тобто співставлення вартості з урахуванням вказаого критерію.

Аналізуючи норми законодавства вбачається, що Спеціалізована лабораторія з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України є органом уповноваженим на встановлення характеристик товару, необхідних для його митного оформлення, митного контролю, але відповідачем не доведено, що Спеціалізована лабораторія уповноважена на визначення митної вартості переміщуваних речей у справах про порушення митних правил, що в подальшому є підставою для визначення розміру штрафу, який зараховується на рахунок відповідача.

Суд погоджується з доводами позивача про необ`єктивність вказаного висновку, які не були спростовані у ході розгляду справи відповідачем, з огляду на те, що ринкова вартість товару, що переміщувався через митний кордон України встановлена експертом лише на підставі припущень щодо відсутності будь-яких прихованих факторів на підставі опису вилучених товарів (арк.2 Висновку), а також на підставі цінових пропозицій з мережі Інтернет (зокрема, з українських сайтів).

Окрім того, сам експерт у висновку вказує таку фразу: «При визначенні вартості об`єктів дослідження експерт … виходив з наступних припущень/застережень:…». Тобто, достовірність висновку експерта фактично ґрунтується на припущеннях, що само по собі ставить під сумнів об`єктивність такого висновку.

Поряд з цим, згідно з витягом з ЄДРПОУ, видом основної економічної діяльності Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України є державне управління загального характеру, до якого, відповідно до Коду КВЕД 84.11, не відноситься діяльність щодо проведення експертиз.

У процедурі притягнення до відповідальності за порушення ч. 2 ст. 471 МК України важливою складовою призначення покарання у вигляді сплати штрафу є ціна товару. Саме визначення дійсної вартості вилучених товарів має значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, висновки Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи, яка є підрозділом митного органу, побудовані по суті на припущеннях, що виключає можливість їх застосування як належного та допустимого доказу у цій справі.

Відповідно до положень ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 у справі № 200/6156/20-а дійшов до висновку, що право надавати заперечення щодо висновків органу державної фіскальної служби та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Зазначена правова позиція висловлена також Верховним Судом в постановах від 28.05.2019 у справі № 816/2023/15, від 26.03.2019 у справі № 812/8245/13-а, від 19.06.2018 у справі № 826/7704/16, яка згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України є обов`язковою для врахування судом при виборі і застосуванні до спірних правовідносин. Враховуючи зазначене, суд взяв до уваги долучені позивачем фактури, що узгоджується з ст. 79 КАС України.

Відповідно до висновкуексперта № СЕ-19/114-25/10782-ТВ від 02.07.2025, який був наданий на підставі ухвали суду, експерт був попереджений про кримінальну відповідальність, вартість наданих на дослідження об`єктів, вилучених відповідно до протоколу про порушення митних правил № 1643/20900/24, без урахування мита, ПДВ та інших обов`язкових платежів (які підлягають сплаті при ввезенні таких товарів на митну територію України) станом на 26.12.2024 становила 72212,49 грн.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права".

Рішенням ЄСПЛ "Краєва проти України" надано судам у справах про порушення митних правил застосовувати дискрецію щодо міри покарання в разі встановлення вини, з урахуванням ступеню вини, майнового стану правопорушника та знаходити справедливий баланс між публічним інтересом і ступенем втручання у право мирного володіння майном.

Враховуючи наведене, вартість переміщуваних через митний кордон товарів становить72212,49 грн.,а відтак розмір штрафу становить 21663,75 грн., який не буде надмірним тягарем для позивача та справедливим балансом між публічним інтересом і ступенем втручання у право мирного володіння майном.

За правилами ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Отже, виходячи з конкретних обставин цієї справи наведених вище, суд вважає, що найбільш ефективним способом захисту порушених прав та інтересів позивача буде зміна заходу стягнення, шляхом зменшення його розміру в межах, передбачених ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України, зі штрафу у сумі 34048,53 грн на штраф у сумі 21663,75 грн.

Таким чином, виходячи з наведених вище доводів та мотивів, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

3. Розподіл судових витрат

Згідно з ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У частинах першій, третій статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

З урахуванням наведеного сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з суб`єкта владних повноважень за рахунок бюджетних асигнувань зЛьвівської митниці Державної митної служби України.

У статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Отже, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. Принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 28.04.2021, від 08.02.2022 у справах №640/3098/20 та №160/6762/21 відповідно, від 18.08.2022 у справі № 540/2307/21.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.

На підтвердження понесених витрат на професійну допомогу адвоката Позивач надав: копію ордера на надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1352608 від 07.03.2025 (а. с. 9); договір про надання правничої допомоги від №35/2025 від 07.03.2025 (а. с. 209-210); додаток 1 до договору про надання правничої допомоги № 35/2025 від 07.03.2025 (а. с. 211), платіжна інструкція №720711949 (а. с. 213).

У пункті 269 Рішення у справі «East/West Alliance Limited проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню у судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Водночас, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 справі №520/6658/21).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін), предмет спору та значення справи для сторін, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, зважаючи на заперечення представника відповідача щодо обґрунтованості та співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 8000,00 грн є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, оскільки послуги щодо надання усних консультацій разом з аналізом документів щодо оскаржуваного рішення охоплюється загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду. При цьому, суд зазначає, що сторони несуть витрати на професійну правничу допомогу адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою.

Отже, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст. ст.241-246, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби України про зміну постанови у справі про порушення митних правил задовольнити.

2. У постанові Львівської митниці Державної митної Служби України у справі про порушення митних правил № 1643/209000/24 від 25.02.2025 відносно ОСОБА_1 змінити захід стягнення, застосований до правопорушника, у межах, передбачених ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України, зі штрафу у сумі 34048,53 гривень на штраф у сумі 21663,75 гривень.

3. Стягнути з Львівської митниці Державної митної служби України збору за рахунок державних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 605,60 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлений 21.07.2025.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 );

представник позивача Васечко Юрій Андрійович (адреса: 79057, м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 63/2);

відповідач ? Львівська митниця (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, ЄДРПОУ 43971343);

представники відповідача Сліпенко Сергій Володимирович, Хома Тарас Богданович (адреса: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1).

Головуюча суддя Ольга ПАВЛЮК

 

Нет, конечно.

В Украине не существует таких крупных контор, которые бы легально чисто импортировали. Вообще, совсем, полностью. Нет таких.

Белый импорт - это ты платишь всем - таможне, налоговой, БЕБ, прокуратуре.
Серый импорт - это ты платишь только таможенникам среднего звена, а БЕБ и СБУ недоедают.
Черный импорт - это когда ты купил себе айфон, задекларировал его 150 евро в надежде, что пронесет. Вот с ним нещадно борятся все эти вышеперечисленные структуры

Конечно, реальный, и конечно все знают как они импортируют, и кто их крышует.
Суммы ж милилардные, без правоохранителей тут никак.
Вот с кем возят

діючи у злочинній змові між собою, а також із залученням посадових осіб державних органів, зокрема: в. о. Голови Державної митної служби України , директора Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Державної митної служби України - , в. о. Голови Державної податкової служби України - , в. о. директора Департаменту запобігання фінансовим операціям, пов`язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом Державної податкової служби України - , Голови Бюро економічної безпеки України - 1 , та Генерального прокурора України - ОСОБА_12 , створили організовану злочинну групу, діяльність якої спрямована на реалізацію масштабної схеми контрабанди та легалізації несертифікованої електронної техніки, зокрема, продукції Apple, телевізорів, побутової техніки, дронів та іншої високовартісної електроніки. З метою реалізації злочинного плану учасники групи використовують низку підконтрольних юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та афілійованих компаній, серед яких ТОВ «ASBIS-Україна» (код ЄДРПОУ 25274129), ТОВ «Комфі Трейд» (код ЄДРПОУ 36962487), ТОВ «Елтехопт» (код ЄДРПОУ 45656049), ТОВ «ТД ДЖСМ» (Код ЄДРПОУ 45128960) або ТОВ «Рейлвейд Лтд» (Код ЄДРПОУ 40277030), «iPeople» (https://www.ipeople.in.ua/), «iStore» (https://www.istore.ua/), «eStore» (https://estore.ua/) та «Touch» (https://touch.com.ua/), « Техно Їжак » ( https://ti.ua/ua/), а також десятки підконтрольних ФОПів, зареєстрованих на працівників та кур`єрів мережі «Comfy». Зловживаючи службовим становищем і використовуючи службові повноваження у власних корисливих інтересах, зазначені особи налагодили сталу схему незаконного ввезення техніки на територію України без належного митного оформлення. У митних деклараціях систематично вносяться завідомо неправдиві відомості щодо категорій товарів, їхнього коду УКТ ЗЕД, кількості та митної вартості, що призводить до ухилення від сплати ввізного мита, податку на додану вартість та інших обов`язкових платежів у особливо великих розмірах.

Ініціатор скарги вказує, що державна митна служба та Державна прикордонна служба забезпечують безперешкодне проходження таких вантажів через кордон у змові з представниками «Comfy», ТОВ «ASBIS-Україна» (код ЄДРПОУ 25274129) та афілійованих компаній. Фінансування та покриття цієї діяльності здійснюється за участі окремих співробітників Бюро економічної безпеки, Державної податкової служби та прокуратури, які за неправомірну вигоду забезпечують невнесення відомостей до ЄРДР, блокування перевірок і закриття кримінальних проваджень. Після незаконного ввезення техніка розподіляється між офлайн- та онлайн-магазинами мережі «Comfy», а також через інші інтернет-майданчики, оформлені на фіктивних осіб. Продаж здійснюється під виглядом «офіційно ввезеної» продукції без підтверджених сертифікатів і документів походження. Оплата від покупців проводиться готівкою, на банківські картки фізичних осіб або у криптовалюті USDT, що свідчить про ухилення від фінансового моніторингу та спробу легалізації доходів. Розрахунки через підконтрольних ФОПів дозволяють розподіляти прибуток між десятками суб`єктів господарювання, занижуючи реальні обсяги продажів і мінімізуючи податкові зобов`язання.

Також указує, що ТОВ «ASBIS-Україна» (код ЄДРПОУ 25274129), офіційний дистриб`ютор «Apple» в Україні, цілеспрямовано постачала техніку, призначену для українського ринку, до Російської Федерації через транзитні країни - Казахстан і Грузію. Факт наявності iPad із українським маркуванням у російського блогера Вілсакома підтверджує, що продукція призначена для України, потрапляє до країни-агресора, що становить пряму загрозу національній безпеці та порушує санкційне законодавство.

ОСОБА_3 зазначає, що злочинну діяльність зазначених осіб активно покривають представники Бюро економічної безпеки України, Офісу Генерального прокурора та Державної податкової служби, які перебувають у сталих корупційних взаємозв`язках із учасниками організованої групи. Зловживаючи службовим становищем, вони умисно не вносять відомості до ЄРДР, не проводять реальних слідчих дій, організовують фіктивні обшуки, попереджають фігурантів про перевірки та сприяють приховуванню доказів.

 

StrongUA, Большое спасибо за ваш развёрнутый ответ. То есть правильно ли я понимаю, что никаких фактических доказательств быть не может, поскольку любые жалобы, подобные той, которую скинули вы, будут закрываться из-за того, что все вышестоящие лица, контролирующие этот процесс, так или иначе связаны с теми же импортёрами?

 

.

 

StrongUA, У вас есть TG-канал или другие форумы, на которых вы общаетесь? Очень интересно читать ваши сообщения/посты

 

Как новий Голова Державної митної служби України Орест Мандзій продолжил славное дело предыдущих долбаебов по фабрикованию протоколов, фальсификации материалов производств и бессмысленной растрате государственных денег и других ресурсов, отвлечению колоссальных сил доблестных митников на фиктивные результаты работы





Прокоммментирую тут решение судьи-пидораски Тесленко Ірина Олександрівна з Солом'янського районного суду міста Києва




Вот решение этой овцы

Скрытый текст: Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Тесленко І.О. за участю представника Київської митниці Державної митної служби України - Келеберденка В.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

відправника міжнародного поштового відправлення № RK396170245LV, громадянина ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), адреса особи: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_1 , телефон: НОМЕР_1 ,

за ознаками порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України


ВСТАНОВИВ:

до Солом`янського районного суду м. Києва від Київської митниці Державної митної служби України надійшли матеріали за протоколом про порушення митних правил №0566/UA100000/2026 від 09 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ).

Перевіривши матеріали справи про порушення митних правил, суддя дійшла наступного висновку.

Як вбачається з протоколу про порушення митних правил № 0566/UA100000/2026 від 09 квітня 2026 року, та листа про направлення матеріалів справи про ПМП № 0566/UA100000/2026, 11.12.2025 в зоні діяльності Закарпатської митниці (пункт пропуску «Дякове - Халмеу» митного поста «Дякове») через митний кордон України на підставі повідомлення про транзитне переміщення №1962/2025/UA305240 від 11.12.2025, товаротранспортної накладної CMR №2025/69321 від 10.12.2025 та поштового документу CN 37 від 10.12.2025 автомобільним транспортним засобом за р.н.з. НОМЕР_2 / НОМЕР_3 було переміщено міжнародні поштові відправлення, загальною вагою 4 718,00 кг у кількості 234 місць. Після перетину митного кордону України міжнародні поштові відправлення було доставлено в зону діяльності Київської митниці до митного поста «Укрпошта» (за адресою: м. Київ, вул. Георгія Кірпи, 2). У міжнародних поштових відправленнях, які переміщувались згідно повідомлення про транзитне переміщення №1962/2025/UA305240 від 11.12.2025, товаротранспортної накладної CMR №2025/69321 від 10.12.2025 та поштового документу CN 37 від 10.12.2025, знаходився товар, що переміщувався за накладною № RK396170245LV. Згідно автоматизованої інформаційної системи митних органів відправник МПВ № RK396170245LV є ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), адреса особи: АДРЕСА_1 (АДРЕСА_1), телефон: НОМЕР_1 , одержувач - ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), адреса: АДРЕСА_2 . Опис МПВ - «smart phone 2G+32G», вартістю 67,15 доларів США . 12.12.2025 поштовим оператором «Укрпошта» до митного оформлення було подано міжнародне поштове відправлення № RK396170245LV, що було переміщене в депеші № LVRIXFUAIEVHDUZ54590, на підставі поштового документу CN 37. 19.12.2025 посадовою особою було проведено митний огляд зазначеного міжнародного поштового відправлення, а саме № RK396170245LV. За результатами проведеного митного огляду встановлено, що в міжнародному поштовому відправленні фактично знаходиться: МПВ № RK396170245LV - «Мобільний телефон - 1 шт., Т.М. Redmi Note 14, 8/256 GB, IMEI НОМЕР_4 . Новий в упаковці виробника. Країна виробництва Китай». Відповідно до висновку СЛЕД Держмитслужби №1420003301-0471 від 26.05.2026 в результаті проведення досліджень встановлено, що загальна вартість товарів, тимчасово вилучених протоколом про порушення митних правил №0566/UA100000/2026, становить 7 199,10 грн. Для встановлення даних щодо одержувача вищезазначеного міжнародного поштового відправлення посадовими особами Управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Київської митниці направлено запит до Тернопільської митниці (вих. 7.8-5/20-02/7/24507 від 29.12.2025). Згідно відповіді Тернопільської митниці (вх. 5573/7/7.8-1 від 16.02.2026), повідомлено, що 13.02.2026 працівниками оперативного відділу здійснено виїзд за адресами, зазначеними у запиті, з метою встановлення осіб та отримання відповідних пояснень. За результатами перевірки осіб за зазначеними адресами не встановлено. Мешканці м. Зборів повідомили, що громадяни з указаними прізвищами їм не відомі. Також виявлено невідповідності в адресах (відсутність частини нумерації «а» по АДРЕСА_3 , часткова відсутність або незавершене будівництво будинків по АДРЕСА_4 ), що може свідчити про відсутність проживання за зазначеними адресами. Також зазначено, що на кожній із вулиць проведено додаткове опитування сусідів щодо можливого проживання осіб, вказаних у запиті, однак жодне із прізвищ не встановлено як таке, що належить особам, які фактично проживають за відповідними адресами. Правила переміщення (пересилання) міжнародних поштових та експрес - відправлень через митний кордон України визначено статтями 233-237 Митного кодексу України (далі-Кодексу). Частиною 8 ст. 233 Митного кодексу України визначено, що міжнародні поштові відправлення переміщуються через митний кордон України після здійснення митного контролю і митного оформлення товарів, що знаходяться в цих відправленнях. Відповідно до ст. 236 Митного кодексу України товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових відправленнях, підлягають письмовому декларуванню та декларуються оператором поштового зв`язку шляхом подання реєстрів міжнародних поштових відправлень з урахуванням відомостей та документів, передбачених актами Всесвітнього поштового союзу. Згідно з пунктом 5 розділу II Порядка заповнення реєстрів (тимчасового та додаткового) міжнародних поштових та експрес-відправлень і внесення змін до таких реєстрів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04.01.2023 року №6, відомості стосовно відправника та одержувача, а також щодо товарів у відправленні оператор заповнює на підставі товаросупровідних документів, пакувальних аркушів, інших документів, складених відповідно до актів Всесвітнього поштового союзу, а також додаткових даних та документів, отриманих від відправника або одержувача. Абзацом першим підпункту 2 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450 передбачено, що товари, які пересилаються через митний кордон України в міжнародних поштових відправленнях, декларуються шляхом подання митному органу уніфікованого міжнародного документа, форма якого установлена актами Всесвітнього поштового союзу, а саме: митні декларації CN 22, CN 23. Указом Президента України від 10.10.2017 № 316/2017 затверджені Всесвітня поштова конвенція, Загальний регламент Всесвітнього поштового союзу, Заключний протокол Всесвітньої поштової конвенції та Угода про поштові платіжні послуги, підписані від імені України 11 жовтня 2012 року в м. Доха. Відповідно до пункту 1 статті РК 156 Регламенту письмової кореспонденції Всесвітнього поштового союзу (учиненої в місті Берн 15 квітня 2013 року) «Відправлення, що підлягають митному контролю» «відправлення, що підлягають митному контролю, повинні мати митну декларацію CN22 або мати відривний ярлик цієї ж форми». У відповідності до підпункту 1.1 статті 18 «Відправлення, що не допускаються. Заборони» Всесвітньої поштової конвенції (далі - Конвенція), «відправлення, які не відповідають умовам, визначеним у Конвенції та Регламентах, не приймаються. Відправлення, що пересилаються для сприяння акту шахрайства чи з наміром ухилитися від повної сплати залежних сум, не допускаються». Відповідно до пункту 8 інструкції щодо заповнення митної декларації CN22 (зворотній бік декларації) відправник своїм підписом підтверджує, що зазначені в митній декларації відомості є достовірними. Згідно з пунктом 12 статті РК 156 Регламенту письмової кореспонденції Всесвітнього поштового союзу (учиненої в місті Берн 15 квітня 2013 року) «складання митних декларацій лежить виключно на відповідальності відправника». Відповідно до пункту 6 Постанови від 03.06.2005 № 8 Пленуму Верховного Суду України (зі змінами), «судам необхiдно враховувати, що пiдставою для перемiщення товарiв через митний кордон є визначенi нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвiл митного органу на пропуск товарiв через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларацiя, контракт, коносамент, лiцензiя, квота, товаросупровiднi документи, дозвiл вiдповiдних державних органів». При цьому, згідно з абз. 4 цього пункту Постанови: «Документами, що мiстять неправдивi данi, є, зокрема, такi, в яких вiдомостi щодо сутi угоди, найменування, асортименту, ваги, кiлькостi чи вартостi товарiв, а також їх вiдправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезенi чи в яку перемiщуються, не вiдповiдають дійсності». Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Відповідно до частини 1 статті 483 МК України переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо одержувача. Отже, громадянин ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) здійснив переміщення через митний кордон України у міжнародному поштовому відправленні № RK396170245LV товар, а саме: МПВ № RK396170245LV - «Мобільний телефон - 1 шт., Т.М. Redmi Note 14, 8/256 GB, IMEI НОМЕР_4 . Новий в упаковці виробника. Країна виробництва Китай», з приховуванням від митного контролю шляхом поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо одержувача цих товарів, що є порушенням митних правил передбачених частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.

У судовому засіданні представник Київської митниці Державної митної служби України пояснив, що в діях відправника міжнародного поштового відправлення наявні ознаки порушення митних правил за ч. 1 ст. 483 МК України, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил у судове засідання не з`явилась, була повідомлена про дату, час і місце судового розгляду належним чином.

Заслухавши пояснення представника Київської митниці Державної митної служби України Келеберденка В.В., дослідивши матеріали справи та долучені докази, суддею було встановлено наступне.

Як вбачається з Повідомлення про транзитне переміщення №1962/2025/UA305240 від 11.12.2025 року, у пункті пропуску «Дякове - Халмеу», відділ митного оформлення №1-4 митного поста "Дякове" для доставки в Київська митниця автомобільним транспортом р.н.з. НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , відповідно до товаротранспортної накладної CMR №2025/69321 від 10.12.2025 та поштового документу CN 37 було переміщено міжнародні поштові відправлення, загальною кількістю 4 718,00 кг у кількості 234 місць, загальною вартістю 5 998 670,82 грн. (а.с. 11).

На підтвердження даних обставин Київською митницею надано до матеріалів справи рахунок (а.с. 12 - 16), накладну CN 37 (а.с. 17), CMR №2025/69321 від 10.12.2025 (а.с. 18 - 19).

Як вбачається з МПВ та декларацій відправником МПВ № RK396170245LV є громадянин ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), адреса особи: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_1 ), телефон: НОМЕР_1 , одержувачем є ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), адреса: АДРЕСА_2 . Опис МПВ - «smart phone 2G+32G», вартістю 67,15 доларів США (а.с. 20 - 23).

Відповідно до Актів про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, в міжнародних поштових відправленнях фактично знаходяться:

?МПВ № RK396170245LV - «Мобільний телефон - 1 шт., Т.М. Redmi Note 14, 8/256 GB, IMEI НОМЕР_4 . Новий в упаковці виробника. Країна виробництва Китай» (а.с. 24).

Київською митницею Державної митної служби України направлено листи щодо встановлення та опитування осіб до Тернопільської митниці (а.с. 26 - 36).

Згідно відповіді Тернопільської митниці (вх. 5573/7/7.8-1 від 16.02.2026), повідомлено, що 13.02.2026 працівниками оперативного відділу здійснено виїзд за адресами, зазначеними у запиті, з метою встановлення осіб та отримання відповідних пояснень.

За результатами перевірки осіб за зазначеними адресами не встановлено. Мешканці м. Зборів повідомили, що громадяни з указаними прізвищами їм не відомі. Також виявлено невідповідності в адресах (відсутність частини нумерації «а» по АДРЕСА_3 , часткова відсутність або незавершене будівництво будинків по АДРЕСА_4 ), що може свідчити про відсутність проживання за зазначеними адресами.

Також зазначено, що на кожній із вулиць проведено додаткове опитування сусідів щодо можливого проживання осіб, вказаних у запиті, однак жодне із прізвищ не встановлено як таке, що належить особам, які фактично проживають за відповідними адресами.

За змістом ст. 458 МК Українипорушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

За змістом ч. 1 ст. 483 МК України,об`єктивна сторона складу даного правопорушення характеризується діями, що направлені на переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕДта його митної вартості.

Таким чином, основним безпосереднім об`єктом порушення митних правил є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, активна поведінка (вчинок) особи.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.

Суб`єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.

При цьому відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005 № 8, судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Згідно ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до роз`яснень, наведених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена ст. 483 МК України, може бути вчинене лише умисно.

У ч. 1 ст. 489 МК Українизазначено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно та всебічно з`ясувати усі обставини справи, зокрема, чи мало місце адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають суттєве значення для правильного її вирішення при цьому, встановити істину по справі необхідно з аналізу наявних доказів, які відповідно чинного законодавства, представляють собою будь - які фактичні дані, які підтверджують або спростовують ті чи інші обставини і мають суттєве значення для правильного вирішення справи по суті.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 265 МК України, декларант може здійснювати декларування товарів самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.

Згідно до ч. 1 ст. 266 МК України, декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей.

Відповідно ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до правил ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно зі ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП,при розгляді адміністративної справи органом (посадовою особою) повинно бути вжито всіх необхідних заходів для повного, всебічного і об`єктивного дослідження доказів та з`ясовано: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З врахуванням вищенаведеного, дослідивши наявні у справі докази, повно та всебічно розглянувши справу суддя дійшов висновку, про наявність в діях гр. ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК Україниповністю підтверджена в ході розгляду справи.

Санкція ч. 1 ст. 483 Митного кодексу Українипередбачає накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю.

Стаття 33 КУпАПвизначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Постановою про призначення експертизи у справі про порушення митних правил №0566/ UA100000/2026 від 09 квітня 2026 року, призначено експертизу тимчасово вилучених у справі про порушення митних правил №0566/UA100000/2026 товарів, які є безпосередніми предметами правопорушення у цій справі, проведення якої доручено Спеціалізованій лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (а.с. 41).

Відповідно до Висновку №1420003301-0471 від 26 травня 2026 року, загальна ринкова вартість товарів зазначених у постанові становить 7 199,10 грн. (а.с. 45 - 48).

Таким чином, з урахуванням обставин справи, суддя приходить до висновку про накладення на гр. ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 50 відсотків вартості товару - безпосереднього предмету порушення митних правил, що становить 3 599,55 грн. з конфіскацією предметів правопорушення.

Крім того, відповідно до ст. 40 - 1 КУпАПта Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI, ст. ст. 9, 40 - 1, 252 КУпАП, ст. ст. 4, 196, 233, 235, 257, 458, 459, 483, 495 МК України, суддя, -



ПОСТАНОВИВ:

Визнати відправника відправника міжнародного поштового відправлення № RK396170245LV, громадянина ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), адреса особи: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_1 , телефон: НОМЕР_1 , винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 50 відсотків вартості товарів, безпосередніх предметів порушення митних правил у розмірі 3 599,55 грн.

Реквізити для сплати штрафу: отримувач - ГУК у м. Києві / Солом`янський район/21081100 ЄДРПОУ: 37993783 МФО: 899998 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) р/р: UA568999980313040106005026010 призначення платежу: штраф, справа про ПМП №0566/ UA100000/2026, ОСОБА_1 (ОСОБА_1 ).

Конфіскувати в дохід держави безпосередні предмети порушення митних правил: МПВ № RK396170245LV - «Мобільний телефон - 1 шт., Т.М. Redmi Note 14, 8/256 GB, IMEI НОМЕР_4 . Новий в упаковці виробника. Країна виробництва Китай»

Стягнути з гр. ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), адреса особи: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_1 , телефон: НОМЕР_1 , судовий збір за рішеннями про стягнення судового збору на користь держави у розмірі 665,60 грн. на наступні реквізити: Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код класифікації доходів бюджету: 22030106, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 .

Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подачі апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова пред`являється до виконання протягом трьох місяців.

Суддя І.О. Тесленко

Почему это решение незаконное? (и почему судью Тесленко нужно увольнять решением Вищої ради правосуддя (куда она кстати смотрю сама намылилась, а инспекторов вместе с их Головой подтягивать к уголовной отвественности через НАБУ)

1. Лицо не установлено, сам протокол составлен незаконно. Мифический Jing Ling из Китая без данных о дате рождения, паспорта, это не лицо.
Ст. 9 КУпАП: ответственность несёт конкретное физическое лицо, которое совершило правонарушение.

Если:

• нет даты рождения,
  
  
• нет документа,
  
  
• нет идентификации личности,

— невозможно установить субъект правонарушения.

А без субъекта нет состава правонарушения.

Таможня обязана установить лицо, совершившее нарушение
Ст. 494 МКУ: в протоколе обязательно указываются данные лица, привлекаемого к ответственности.

Если таможня пишет:

• “Li Jung, паспорт неизвестен”
  — это не установление личности, а фикция.

Такой протокол не соответствует требованиям закона → доказательства недопустимы

2. Отправитель не является участником таможенных правоотношений в Украине
Он не декларант в Украине, не подаёт документы, не вводит товар в оборот.

3. Нельзя штрафовать гражданина Китая, США или ЕС, который:

• не находится в Украине,
  
  
• не участвовал в процессе,
  
  
• не уведомлён,
  
  
• не имеет процессуальных прав.

Это прямое нарушение:

• ст. 55 Конституции (право на защиту),
  
  
• ст. 268 КУпАП (право участвовать в рассмотрении дела),
  
  
• ст. 6 ЕСПЧ (право на справедливый суд).

Что произошло в результате таких колоссальных действий направленных на фиктивное наполнение бюджета долбаебом-ментом Орестом Мандзием:

Потратили кучу времени на вскрытие, оформление, изъятие, направление на экспертизу этого несчастного Redmi note 14 (кстати стоит он 145 евро сейчас, со скидками еще меньше за рубежом, и именно по зарубежным ценам должна была считать экспертиза).

Дальше, чем оказывается занимаются оперативни пидроздилы под мудрым руководством долбаеба Мандзия -

Результат - "некто" Ли Джинг оштрафован, и этим штрафом, как якобы пришедшим в бюджет будет Голвоа митници в конце года отчитываться.
Штрафовать некого, реально ни в какой бюджет эти деньги эти не придут.
Конфискован телефон - он будет пару лет валяться-оформляться на складе, потом возможно никому не нужный зацапанный горе-экспертами со следами соуса на нем и порванной коробке попадет на СЕТАМ где он и нахуй никому не нужен.

Кто влетел?
Получатель, честно оплативший 145 евро и который если бы этот телефон ему пришел вместе с липовой пошлиной в отделение, возможно ее оплатил бы, это дешевле, чем остаться без телефона (и которого своими уголовными фальсификациями лишили даже права на обжалование - апелляцию, он не потерпевшая сторона, ответчик не он, а неизвестный китаец).
И тогда бы деньги реально пришли в бюджет

Считаем затраты денежные и временные, которые за деньги налогоплательщиков сбацал Мандзий.

Вскрытие, изъятие, оформление документов и направление на экспертизу, затем обратный процесс - прием с экспертизы, оформление протокола, направление в суд, добавляем туда трудо-часы кладовщика, юриста в суде за госбабки, рабочее время в суде - судья, помощница, канцелярия, почтовые расходы на уведомление в Китай, брожение по улицам оперативног оподразделения, опрос местных жителей (бред сивой кобылы - я например не знаю фамилий ссоедей по лестничной площадке, а эти дятлы бродили по всему городу спрашивали ).

Но это не все
Дальше исполнительная служба получит это решение, оформит у себя, и начнет исполнять.
Проверит, нету ли в Монобанке у Ли Джонга из провинции СуньХуйЧай счетов, и нету ли у него недвижки на Крещатике, которую бы можно было арестовать.
Дальше оно неисполненным спишется.

Все это - эксперты, инспектора, их начальники, судья с помощницей, канцелярии минимум четырех ведомств - и их подразделений таможня, ее экспертиза, суд, исполнительная служба, юрист в суде - это вместе сотни человеко-часов с огромными зарплатами госслужбы.

Ради чего?
Чтобы добавить в статистику несуществующие деньги из штрафа - 3500 грн.

Сколько израсходовано на эту фикцию денег налогоплательщиков?
Если сплюсовать зарплату, всего этого огромного количества людей на потраченное впустую время, добавить тонны бумаги, изнашивание оргтехники, и ще много чего, там будут не десятки тысяч гривен, а сотни тысяч ,возможно за миллион завалит.

Вот она, цена галочки, когда долбаеб приходит на руководящую должность.

 

Сам Голова митници пользуется BMW X5, который почему-то оформлен на маму друга.
Жена купила Тойтоту Камри и зачем-то на следующий день продала ее тестю Головы. Почему она оформила на тестя таким тормознутым способом, Мандзий объяснить на спивбесиде не смог. Хуй его знает, говорит, я не вникал
Квартиры в центре Львова, почему-то оформлены отдельно на Мандзия и жену. Семья семьей, а табачок как говорится порознь.

Чел заранее, еще с ментовки, ежедневно готовился к посадке и конфискации всего имущества.
Но пронесло, его дальновидность и перестраховки видно заценили в конкурсной комиссии, и решили назначить головой.

Эффективность уже видна минмиум по этому чудо-протоколу и серьезным подвисанием копеечных посылок на месяца после призначення.
Работает человек.

Но нужно отдать должное, предыдущие тоже были - клейма ставить негде, и интеллектом не блистали.

Максим Нефедов - красава ваще. Все знали, что он гей, и чтобы как-то не на каждом углу кричали, что он пидорас, решил сделать невиданный политическому бомонду контргениальный ход - прпиерся во время ковида в ночной клуб, и начал под камеру на стритизершу-протитутку кокую-то зачуханную лить расплавленный воск на соски.
Ну, типо видите, у меня нормальная ориентация

Тогда стало окончательно понятно, что сказочный долбаеб, и куда-то его дели.

Но есть один человек в митнице. Не человек, а человечище.
Лет 100 сидит на одной посаде c небольшим перерывом - зам по информационке. Это этот клоун отвечает за суперглючную АСАУР, несвоевременное обновление статусов во всех системах - когда посылка уже на руках, а там отображается - тривае митне оформлення, ну и за много чего еще.

Сменилось 500 председателей Митной службы, 100 раз она реформировалась , переделывалась, переименовывалась и переподчинялась, но он вечен.
2 месяца уже новый керивник, и его не меняют, еще лет 50 порабоатает.

Заступник Голови Державної митної служби України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації
Ніколайчук Олег Олександрович

Має дві вищих освіти: технічну (Харківський інститут радіоелектроніки) та юридичну (Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка).

З 1993 року працював в митних органах. Пройшов шлях від інспектора Харківської митниці до керівних посад Східного територіального митного управління, Інформаційно-аналітичного митного управління, Управління інформаційного забезпечення та митної статистики, Департаменту інформаційних технологій та митної статистики, Регіональної інформаційної митниці.

Має досвід роботи у сфері підприємницької діяльності.

З грудня 2014 р. обіймав керівні посади Департаменту розвитку митної справи Державної фіскальної служби України.

З лютого 2016 р. по січень 2019 р. - заступник генерального директора з технічних питань, з питань програмного забезпечення Державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України.

3 жовтня 2021 року призначений на посаду заступника Голови Державної митної служби України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

Загальний робочий стаж понад 34 роки, з них майже 22 роки – стаж державної служби.

 

Лідер України Володимир Зеленський відправив орден Білого Орла у Варшаву "Новою поштою".



Возникают вопросы:

- Зачем дятлы из ОП зарисовали отправителя, почту, адрес. Адрес на Банковой, 11, почта Letter@apu.gov.ua - это государственная тайна?

- Во сколько его задекларировал Зеленый, и кто оценивал?

- Есть ли заключение Минкульта на вывоз, это ж по идее культурнаяя и историческая ценность, госнаграды относятся к ним, независимо от возраста

- Сумма больше 10к евро однозначно, его НП не имела права принимать, он не может ехать почтовой службой.

- Задекларировано общим описанием - медали и ордена, это контрабанда со стороны Зе, халатность или зловживання со стороны митници.

- Почему он не отправил госоператором Укрпоштой?

 

Итого:
Зеленский - ст. 201 УК, контрабанда
Глава таможни, который дал указание выпустить - ст. 364 УК, Зловживання. Ну можно конретного митника который пропустил такую декларацию под с. 367 УК Халатность подтягивать, если он будет морозиться -команд не давали, просто недосмотрел
НП - лишение лицензии, приняла груз из списка запрещенных товаров

И эти люди конфисковывают беу айфоны, задекларированные 150 евро

 

Мда....

 

Аааа, вон оно што

Польша два месяца блокирует автомобили "Укрпочты", – Смилянский

А то я смотрю недавно на трек Укрпочты из Японии, думаю, че оно погнало сразу на Румынию, потом через Словакию в Украину зашло

 

Вот шо бывает, когда порешал не с теми людьми

Під днищем авто — сотні гаджетів Apple: викрито контрабанду на Львівщині

501 iPhone, 211 навушників та 117 смартгодинників никто б не повез без предварительного согласия от митници.

Но что-то пошло не так.
Материалы подала прокуратура, это не оперативный орган, кто был застрельщиком вилучення, непонятно, но точно не митниця.

Новый начальник-мент таможни продолжил славные дела папередников по изъятию трусов на таможне и беспрепятсвенному проезду айфонов на миллионы баксов.
Просто правоохранительных органов развелось как собак нерезанных, одним заплатил, другие приняли, с другими порешал, на хвост падают третьи

Тяжела и неказиста нынче жизнь контрабандиста.

 

Тариф на айпон у митници - 100 баксов, ну на наушники и часы поменьше.
10к пыталсиь митники за рейс поднять, теперь их придется отдавать, еще и объясняться кто слил рейс в НАБУ или СБУ или ДБР, или БЭБ, это вызывает у них раздражение, поэтому ихний начальник-митник плачется каждый день - дайте нам самим статус субъекта ОРД, мы сами будем.
Ага, сами себя будут документировать и сажать

Тысяча гаджетов, это не на olx везлось и не для магазинчика - у тех таких оборотных средств нету - 1М+ $/

Теперь надо вместе с ЕС правоохранителями смотреть идентификаторы предыдущих партий и смотреть кто конечный получатель и куда оно везлось - в розетку или всякие АСБИСы.
Это несложно, бахнуть IMEI, набрать любого владельца и спросить, где покупал вожделенный айпон.

Но никто конечно же делать этого не будет.
Во-первых правоохранителям и так известно, безо всяких движений, во-вторых те уже в курсе, куда заносить, чтобы с обыском и миллиоными штрафами не ехали в гости

 

Доброго дня. Подскажите пожалуйста, через НП с Польши ввез зарядную станцию, 454 евро, прикрепил счет магазина, выписку. По итогу отправление задержано на митници. Какой механизм оскарження, вообще берега в нашей стране у таможни есть? Вот это вообще нормально? Можно подробный механизм действия описать пожалуйста. Спасибо